"На 2021 рік ставимо амбітне завдання": Марина Лазебна про плани підвищення пенсій

"Уже сьогодні середня пенсія в країні зросла на 400 гривень"

"На 2021 рік ставимо амбітне завдання": Марина Лазебна про плани підвищення пенсій

У студії програми "Україна ввечері" на телеканалі "Україна 24" - міністерка соціальної політики України Марина Лазебна.

Програма була в ефірі 24.07. Щоб подивитися відео програми, перейдіть в кінець інтерв'ю.

Марина Лазебна, міністерка соціальної політики разом з нами. Вітаємо вас.

Я зайшла на ваш сайт, на сторіночку в Facebook, і подивилася, що люди пишуть. Ну, що я вам хочу сказати: те, що вам дописують у Facebook, і те, що дописують наші глядачі, переважно співпадає. Людей приблизно цікавить одне й те саме. Ну а про пенсію – найбільше. А ви робите статистику, до речі, яких запитань найбільше?

МЛ: Я вам більше скажу. Коли я йшла до вас на ефір, я також зайшла на Facebook і подивилася, які питання хвилюють людей. Я вам хочу сказати, що ти не можеш бути міністром соціальної політики, або ти не можеш працювати у соціальній сфері, якщо тобі не болить те, що болить людям. І я готова відповісти на запитання людей, які були у вас в Facebook. Я бачила, що моя команда вже їм теж відповідала, що ми беремо в роботу деякі звернення. Якщо ви побачили, то це там зразу є: деякі питання…

Давайте пояснимо глядачам, що у вас у Facebook є опція "ми передаємо це питання на розгляд нашим фахівцям". Скільки часу ви даєте на відповідь?

МЛ: По-перше, сьогодні п'ятниця… Я вам хочу сказати, що близько тижня ми розглядаємо, якщо треба з'ясувати всі ситуації, які є у людини. Тому що люди з України, нам треба зв'язатися з управлінням соціального захисту, нам треба якісь речі подивитися по наших реєстрах. Тобто, ми…

Тиждень?

МЛ: Так. Це я вам у середньому кажу.

У нас доведеться відповідати трохи швидше, ви ж розумієте.

МЛ: Ну, звісно.

Давайте про пенсію. Середня пенсія в Україні може зрости вдвічі. Про це заявили у Мінсоцполітики. Усе завдяки тому, що запроваджують дворівневу пенсійну систему. Зробити це планують наступного року. Зараз громадяни України отримують лише солідарну пенсію – її виплачують з грошей, які перераховують підприємства та працівники до Пенсійного фонду. На майбутнє ми маємо отримувати ще й накопичувальну. За розрахунками уряду, якщо запрацює оця дворівнева система, пенсія буде не менше 40% від офіційної зарплатні. Найбільше отримуватимуть ті, хто з першого дня на роботі й почне такі накопичення.

Пані Марино, що насправді нам дописують - і про індексацію пенсій, і дописують, чи буде вона, адже мають сумнів. Мабуть, навчені оцією затримкою, яка відбулася восени, навесні, я перепрошую.

МЛ: Знаєте, коли прийшов наш уряд, то перші наші кроки і рішення, якщо стежили, вони були направлені саме до людей пенсійного віку. У нас була тримірна програма підвищення пенсій. Перше, що ми зробили, ми надали по 500 гривень до пенсій людям старше 80 років. Друге, ми надали - понад 10 мільйонів людей отримали, не лише пенсіонери, а й люди, які отримують державну соціальну допомогу, але ця допомога і пенсія менше п'яти тисяч гривень - ми дали по тисячі гривень. І третій наш крок – індексація пенсій на 11%. Середнє підвищення було десь 260 гривень. І, власне, я вже можу сказати про певні результати цієї програми підвищення: у нас сьогодні пенсія в країні середня зросла на 400 гривень.

Але все одно, 260 гривень підвищення, ви ж самі розумієте, що це не дуже.

МЛ: Я знаю, що багато людей незадоволені тими розмірами підвищення, які відбулися. Деякі пенсіонери в нас не підпадають під індексацію пенсій. Ми розібралися, чому так сталося. Зробили такий закон у 2017 році… у якому прибрали щорічну дату індексації - 1 березня. Тобто є багато нюансів, які нам сковували руки. Коли ми прийшли, то пенсіонерів, які отримували, вдумайтеся - до двох тисяч гривень, їх було майже чотири мільйони. Це 36% всіх пенсіонерів - до двох тисяч гривень. Це дуже мало. Сьогодні, після всіх наших підвищень, розмір пенсій… Ми два мільйони з цих людей вже вивели за цей поріг. Я не хочу сказати, що це велике надбання. Це перші кроки. На наступний рік ми перед собою ставимо таке амбітне завдання…. Воно, звичайно, коштуватиме фінансового ресурсу. І ми над цим сьогодні працюємо: щоб і Пенсійний фонд наповнювався, і державний бюджет був спроможний нам допомогти зробити програми з підвищення пенсій. І ми вже бачимо, що наступна програма з підвищення пенсій буде у 2021 році. Якщо буде підвищено мінімальну заробітну плату, то в нас у січні, наприклад, вона становитиме шість тисяч гривень. Це означає, що для людей, яким 65 років, і є у чоловіка 35 років стажу, а у жінки - 30, мінімальна пенсійна виплата становитиме 2400 гривень. Якщо зарплату мінімальну буде підвищено з липня, то ці параметри будуть - 2600. Окрім того, ми будемо робити індексацію, і я пропонуватиму, вже про це кажу на уряді й прем'єр-міністрові, що це має бути у березні. Люди звикли до цієї дати, ми маємо підвищити їм пенсії. І найголовніше - ми сьогодні з Міністерством фінансів в уряді ведемо розрахунки щодо підвищення прожиткового мінімуму. Знаєте, цей рік… Ми прийшли - і бюджет був сформований, і COVID, тобто, ми не могли дуже багато зробити, виходячи з тих ресурсів. Втім, прожитковий (мінімум – ред.) зростав упродовж цього року на 8%, пенсію ми підвищили, індексацію пенсій, на 11%. І я точно знаю, що наступного року такого не буде. Ми максимально швидкими темпами хочемо підвищити прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Ви самі зараз мене примушуєте запитати вас. По-перше, коли ми називаємо відсотки, давайте будемо відверті - відсотки звучать значно краще, аніж реальні суми.

МЛ: Давайте, так.

Коли ми говоримо, що такого не буде і буде підвищуватися краще, і на 2021 рік у вас грандіозні плани, я дуже хочу, щоб збулося… У мене запитання просте: де братимете гроші? Грального бізнесу замало.

МЛ: Будемо брати гроші… По-перше, у нас є вже порахований, приблизно, фонд оплати праці на наступний рік, ми знаємо Єдиний соціальний внесок. Там у нас будуть, приблизно, надходження десь до 15, до 13 мільярдів. І, крім того, я нагадаю, що сьогодні державний бюджет фінансує пенсії військовослужбовцям, пенсії чорнобильцям. Всі надбавки й підвищення до мінімального розміру фінансує державний бюджет. І ці розрахунки у нас є. …Обов'язково допоможе Пенсійному фонду здійснити всі наші плани.

Ми зателефонували до Павла Розенка, віцепрем'єр-міністра України 2016-2019 років, і він зараз з нами скайпом на зв'язку. Пане Павле, вітаємо вас.

ПР: Вітаю вас, доброго дня.

Пане Павле, у нас в студії Марина Лазебна, міністерка соціальної політики, і вона каже, що з закону 2017 року, поправте мене, якщо це не так, прибрали дату індексації - 1 березня. Ви казали, що це за ваших часів такі правила були розроблені. То є дата ця, чи немає цієї дати? І чому прибрали, якщо немає?

ПР: Давайте говорити відверто. Це ж запитання не до Марини Лазебної, тому що вона не працювала в тому уряді, який не провів індексацію пенсій з 1 березня 2020 року. І саме попередній уряд Гончарука, попередній уряд Володимира Зеленського не передбачив кошти у державному бюджеті на 2020 рік. Тому фактично не було можливості проіндексувати пенсії, зробити осучаснення пенсій з 1 березня 2020 року. Можна довго сперечатися на рахунок того, чи є дата, чи немає дати, що означає щорічна індексація пенсій. Якщо торік це було 1 березня, то очевидно, можна говорити, що і цього року треба було б провести індексацію пенсій 1 березня. Але сам факт, що попередній уряд це не зробив, чинний уряд з двохмісячною затримкою це зробив. Питання вже, напевно, не минулого, а питання – треба думати про те, що буде зроблено у майбутньому, цього, наступного року. І тут мене дуже турбує питання, і це, знову не претензія до нинішнього міністра. Я розумію, наскільки їй сьогодні важко, тому що вона прийшла насправді в розгромлене Міністерство соціальної політики, з якого було виведено цілий ряд функцій. І коли ми говоримо про пенсії, ми ж чудово розуміємо, що пенсія – це похідна, це наступний крок після заробітних плат, зайнятості населення. Як сьогодні міністру соціальної політики перед нами говорити в ефірі про майбутнє пенсійної системи, коли попередній уряд Гончарука вивів функції зайнятості, заробітної плати, формування заробітної плати, ринку праці з Міністерства соціальної політики і перевів його у Міністерство економіки, розірвавши цикл взагалі соціальної політики.

Пане Павле, я правильно зараз розумію, що ви, в принципі, абсолютно підтримуєте все те, що сказала пані Марина? Запитань жодних немає, все роблять чиновники правильно? А питання тільки у тому, щоб повернути опції, функції знову в Міністерство соцполітики, і вирішується це все єдиним документом, і тоді всі будуть отримувати пристойну пенсію, не менше 3300 гривень, правильно я розумію?

МЛ: Це середня сьогодні.

Але є 1678, і нам люди дописують, просто тисячі повідомлень, про те, скільки вони отримують. Зараз ми про це також будемо говорити. Правильно я розумію, питання лише в документі й поверненні функцій?

ПР: Дивіться, я не можу коментувати того, що я не чув. Я включився буквально на 30 останніх секунд Марини. І тому я, чесно кажучи, не знаю, про що ви говорили, я не знаю, що підтримувати, що ні. Я говорю про те, що ми, якщо думаємо категоріями справді майбутнього, не просто майбутнього року, а майбутніх поколінь, пенсіонерів, то в Міністерство соціальної політики треба повертати функцію прогнозування пенсійної системи і пенсійної реформи в цілому. І це не лише фінанси. Це справді стратегія розвитку пенсійної системи, яка пов'язана на детенізації, на зростанні заробітних плат…

То скільки дій треба зробити? Прийняти документ – це одна дія, розробити документ – це друга дія. Скільки треба дій зробити?

ПР: Я думаю, по-перше, треба політична воля. По-друге, треба вміти визнавати свої помилки й те, що було зроблено рік тому, коли було розгромлено насправді Міністерство соціальної політики. Треба визнати, насамперед, президенту України, що це була помилка…

Пані Марино, то у вас розгромлене міністерство зараз? Я чую, що у вас розгромлене міністерство, але ви випромінюєте олімпійський спокій у цій ситуації, благородство і щастя, й не виглядає, що у вас розгромлено.

МЛ: Ні-ні, дивіться. Павло Валерійович… Я, по-перше, його дуже добре знаю - ми з ним разом працювали, і взагалі це для мене людина, яка є фахівцем у соціальній політиці. Що каже Павло Валерійович… Він каже дуже просту річ, що основою або стрижнем соціальної політики є зайнятість і робота людей. І так було завжди. Тобто коли людина має роботу – вона має пенсію, вона має захист від різних видів безробіття, лікарняні. Це все йде від роботи. І коли воно було в одному міністерстві – можна було планувати. І тоді чітко міністерство знало, що ось ці категорії людей у системі допомоги, що це треба зробити. Якщо це непрацюючі працездатні - їм треба надати підтримку й роботу.

То зараз це просто питання розкоординації?

МЛ: Ні, зараз це питання розділене між двома міністерствами.

І вони не можуть домовитися?

МЛ: Ми можемо домовитися, але ми постійно повинні комунікувати, обмінюватися листами. Розумієте, коли воно в одному міністерстві - це стрижень. Зайнятість була стрижнем соціальної політики. Це правда. Ми сьогодні комунікуємо, ми робимо все для того, щоб знати ті цифри, знати, як допомогти людям. Ми надаємо постійно Міністерству економіки наші дані, тому що ми знаємо, який контингент людей - непрацюючих працездатних, які отримують допомогу, малозабезпечені - потребує роботи. Для них потрібні активні програми зайнятості. А це вже має розробляти Міністерство економіки у співпраці з роботодавцями, з профспілками. До речі, соціальний діалог також передано до Міністерства економіки.

Пані Марино, пане Павле, у нас є телефонний дзвінок, у нас є додзвонювач. Алло, доброго вечора, як вас звуть, і кажіть.

- Доброго вечора. Мене звуть Ірина, я з Білої Церкви. Мені 60 років. І моє запитання таке: я пропрацювала 30 років. З них 20 років я працювала вчителем української мови і літератури. Потім пішла приватним підприємцем. І виявляється, що я заробила на сьогодні пенсію 1734 гривні. А мінімальна зараз – 1712. Як це пояснити?

Зрозуміло, дякую вам за дзвінок.

МЛ: Я можу сказати. У жіночки, я так розумію, у пані Ірини немає 30 років стажу.

Є, вона сказала - 30 років.

МЛ: До 30, вона сказала. Ще їй немає 60. Сьогодні, якщо жінка пішла на пенсію, то треба 27. Та через малі заробітні плати, але маючи такий стаж, людина має пенсію у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили…

Вона була фізичною особою-підприємцем.

МЛ: Так, вони ж платять внески в мінімальному розмірі, і це, звичайно, впливає на розмір пенсії.

В усіх ФОПів буде така пенсія маленька?

МЛ: Дивіться, у ФОПів є два приклади: або він платить більше, вираховує сам дохід і сам платить у збільшеному розмірі внески, або він платить внески, які розраховуються від мінімальної заробітної плати. Тобто 18-20% від мінімальної зарплати. Як правило, всі фізичні особи-підприємці сплачують внески у мінімальному розмірі. Є така проблема. Але це, знову ж таки, проблема того, що пенсійна система не дає людям перспективного - що треба сплачувати більше, бо ти отримуватимеш більше. Багато чого було з 2004 року - коли була побудована нормальна страхова система, коли платила і людина, і роботодавець за неї, коли такі були принципи, коли за кожен понаднормовий стаж були інші розрахунки. Зараз таких стимулюючих речей немає.

Понаднормовий стаж – це взагалі стид і сором. Давайте будемо чесними - 17 гривень за кожен рік перепрацювання.

МЛ: Для пані Ірини я хочу сказати, саме для таких людей, у яких є стаж, маленькі заробітні плати, Міністерство соціальної політики розробило проєкт закону. Але ми не будемо чекати проєкт закону. Ми також робимо проєкт постанови - це все на наступний рік. Ми будем підвищувати. Пані Ірина ще отримає підвищення, воно незначне. Як я і казала, на цей рік не дуже великі темпи зростання прожиткового мінімуму були закладені. Але на наступний рік ми спробуємо зробити підвищення саме для таких людей.

Скільки? 1742 гривні людина отримує.

МЛ: Ми хотіли б зробити так, щоб, наприклад, у липні…

Через рік?

МЛ: Прожитковий (мінімум – ред.) збільшується двічі на рік – у липні і в грудні, державний бюджет…

Ми зараз про липень цього року, який завершується?

МЛ: Ні, про липень цього року вже, цей бюджет вже є, і він спрогнозований.

Отже, за рік?

МЛ: На наступний рік ми б хотіли зробити прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, 2100 гривень. Тобто не 1769 гривень, що буде на грудень, прожитковий, а збільшений більш як на 300 гривень. Але це наші прогнозні розрахунки. Я чому так кажу, тому що я дуже бажаю і хочу довести всім, що це необхідно робити. Тому що не можна отаких, як пані Ірина… не дати їм надію на те, що все-таки пенсія підвищуватиметься.

Окрім надії ще треба дати грошей.

МЛ: Ми над цим також працюємо, повірте мені, я не просто кажу.

Пане Павле, є вам що додати?

ПР: Не чув запитання, бо погано чути було. Я можу відреагувати й зрозуміти, про що йшлося і просто повторю ще одну функцію. Щоб всі наші співгромадяни розуміли чітко, сьогодні у формулі розрахунку пенсії є дві основні величини: одна – трудовий стаж, а друга, не менш важлива, - це розмір заробітної плати, з якої були сплачені страхові внески. І тому, коли люди говорять про те, що от у мене великий стаж, а маленька пенсія, це означає лише одне, що людина працювала на мізерній заробітній платі. Так, вона могла пропахати 35-40-50 рочків, але, виходячи з мізерної заробітної плати, яка колись була… У Радянському Союзі люди, які працювали в колгоспах, на трудоднях ще працювали, розумієте. І це не провина влади, що вони отримують маленькі пенсії сьогодні, бо вони колись працювали на трудоднях. Але питання треба вирішувати. Це одне із проблемних питань пенсійної реформи 2017 року, яке не було тоді врегульоване якраз для людей, котрі мають повний страховий стаж, але виходили на пенсію з мізерних заробітних плат. Це треба, безумовно, враховувати.

МЛ: Ми спробуємо це врегулювати.

Зрозуміло. Дякуємо вам, пане Павле, за включення.

Пані Марино, ви кажете, що ви намагаєтеся це розв'язати?

МЛ: Так, це в нас вже є в законопроєкті. Ми його розробляємо, ми його будемо вносити вже після парламентських канікул. У нас зараз є час, ми рахуємо.

У нас є телефонний дзвінок.

- Доброго вечора. Лідія. Запитання: в мене 38 років стажу. 20 років з них я пропрацювала на шахті, на важкій роботі. У мене була не мізерна зарплата, а отримую 2200. Добавили за липень місяць гривню і 31 копійку. Що це за добавка?

Зрозуміло. Дякую вам за запитання. Пані Марино?

МЛ: Знаєте, для мене це питання, треба тут розібратися. Тому що насправді, у нас за законом про шахтарську працю і взагалі по списках, якщо ця людина… Тут треба розібратися. Якщо ця людина була, їй пенсія призначалася. У нас є список 1 і список 2 - на шкідливих умовах праці, там не може бути таких пенсій. Мені здається, нам потрібно з нею попрацювати. Або хай скаже…

Пані Лідо, будь ласка, залиште свої координати обов'язково, щоб могли розібратися. Це може бути індивідуальний випадок і пані Марина Лазебна може вирішити ваше питання. Ви потім зателефонуєте, подякуєте. Редакторам, будь ласка, я дуже прошу - візьміть телефон пані Лідії. Пані Марино, ваше слово далі.

МЛ: Треба розбиратися. Тому що, в принципі, закон про шахтарську працю, список один-два… там є нюанси. Можливо, треба людині перейти на загальнообов'язкову… нам треба розібратися в цьому питанні, тому що 38 років стажу, і якщо ще людина працювала в шахті… Тобто це якась шкідлива була робота, нам треба порахувати. Можливо, в неї не було необхідного стажу для того, щоб була призначена пенсія за законом про престижність шахтарської праці. Треба розібратися.

Пані Марино, щодо того, що ви казали й презентували от буквально кілька годин тому. Фактично, ви презентували, як допомагати людям. І у вас там є, як допомагати малозабезпеченим сім'ям. І все у вас добре звучить, дуже хороший документ про те, що буде спрощена система допомоги малозабезпеченим родинам, і буде спрощена система надання послуг, і буде вона автоматизована, вся допомога призначатиметься автоматично. Поки все правильно кажу, перекладаю?

МЛ: Так.

Мені не зрозуміло, що таке "стимулюючі механізми для виходу малозабезпеченої родини з бідності"? Це що?

МЛ: Я почну з головного, про те, що був прийнятий закон 2 червня, чи 2 липня - не важливо. І на виконання цього закону уряд на останньому своєму засіданні прийняв постанову, якою було змінено декілька речей. Перше: це новий порядок призначення допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Що зміниться?

МЛ: Що там змінюється. Головне в цьому документі, це те, що там змінюється допомога родинам, буде підвищуватися допомога родинам, у яких є діти. Тому що бюджетом збільшується рівень забезпечення для цих діток. Буде, не як раніше було - 115%, а 130% прожиткового мінімуму на кожну дитину.

Скільки це в гривнях?

МЛ: Ми нарахували, що на 20% буде збільшена допомога малозабезпеченим, державна соціальна допомога родині, в якій є хоча б двоє дітей. Тобто чим більше дітей, тим більшою буде допомога. Але є умова для призначення цієї допомоги, це також визначено законом. Непрацюючі працездатні особи, які є в цій допомозі…

Обидві?

МЛ: Обидві, це якщо мати й батько – безробітні. Ми кажемо безробітні. Ми маємо їх стимулювати вийти з бідності.

Як?

МЛ: Я кажу, як. Це перше. Але тут важливо мені сказати, що не всі особи йтимуть на роботу. Якщо мама доглядає дитину до трьох років, вона може бути.

Вона залишається, доглядає?

МЛ: Так. Якщо дитині дали висновок ЛКК, потрібен догляд – до шести років. Якщо є в сім'ї інвалід перша-друга група. Якщо є рідкісні дітки, яким не встановлена інвалідність, ці всі речі – непрацюючі працездатні – ми визнаємо, треба особливий догляд. Ці люди – непрацюючі працездатні, це дуже важливо, вони будуть залишатися в цій системі допомоги. Але, коли є батьки безробітні, то їм дається певний стимулюючий вихід: ми кажемо – шість місяців ми тобі призначаємо цю допомогу. Через шість місяців ти маєш йти на роботу, мати або батько, для цього в тебе є центр зайнятості, який має тобі надати цю роботу. Якщо ти влаштуєшся у цей шестимісячний строк, то твій дохід, твоя зарплата буде врахована. Ми пропонуємо й надалі залишатися в цій системі допомоги.

А де ми візьмемо стільки коштів? Це класно, це справді чудово.

МЛ: Ні, кошти на допомогу є. Питання тільки в тому, що людей треба стимулювати. Допомога повинна надаватися тим, хто її потребує. Бо це її ефективність й адресність. Допомога ж платиться з державного бюджету, це оплачують платники. Якщо людині важко, вона не може працювати з якихось причин – їй допомагає держава. Якщо батьки вдвох вдома, не працюють і сидять на допомозі – це також проблема держави. Держава має спонукати до роботи. І цей закон визначає стимулювання двома шляхами: працевлаштуйся в шестимісячний строк, і тоді ми ще можемо врахувати тобі неповний твій дохід, і щоб ти був у системі і надалі…

Продовжував допомогу отримувати?

МЛ: Так. Другий наш механізм, але він запрацює тільки з наступного року, – ми будемо стимулювати цих людей, надавати їм можливість відкривати власну справу, підприємницьку.

Чекайте, де ви візьмете стільки грошей, запитав Олексій. Я запитаю інакше: де ви візьмете стільки роботи для людей? А якщо це село?

МЛ: Так, саме для цього й буде. Колись був проєкт, і я ним займалася, який називався "Рука допомоги". Він був у трьох регіонах і, власне, цей пілотний проєкт став прототипом, тобто, його результати стали основою для закону, який я зараз вам коментую. Так от, у тому проєкті малозабезпечених - у нас 270 людей стали підприємцями. І що цікаво, з ними сьогодні на зв'язку міністерство, управління соціального захисту. Це була лише Львівська, Харківська і Полтавська області. Люди й досі працюють, пережили карантин і займаються своєю справою. Але ми їм зробили яку допомогу – ми їм купили обладнання для бізнесу. Це працює. Ми це спробували й будемо впроваджувати наступного року. Це для сільської місцевості, насамперед. Ми розуміємо, що з роботою є проблеми.

З роботою є проблеми. За пів року людина не змогла знайти роботу, таке було й так буде. Маю реальну історію. Мої близькі друзі: вона працює діловодом-секретарем, не потребують її послуг, він – кухар, немає роботи.

МЛ: Такі індивідуальні питання мають вирішуватися і місцевою владою, і центрами зайнятості. Тому що треба стимулювати, треба створювати робочі місця. Для цього є і система зайнятості, і служба зайнятості. Я теж добре знаю це питання. Вони добре розуміють, коли є потреба. Тобто, треба зрозуміти – потреба в робочій силі має відповідати пропозиції. Тобто мають бути вакансії, мають бути робочі місця. Не може бути перекосу. Якщо немає роботи - мають бути нові робочі місця, створюватися в раді, є громади. Це комплекс питань, і над цим треба працювати. Людей ніхто не залишить, особливо якщо там діти, вони матимуть допомогу. Але будуть дивитися об'єктивні причини перебування людей у системі. Це важливо, зрозумійте, це дуже важливо.

Звісно. А хто визначає? От, ви кажете – там надали обладнання, в іншому випадку людина може потребувати чогось іншого.

МЛ: Цим і займаються центри зайнятості.

У кожному індивідуальному випадку?

МЛ: Так. Бачите, ми функціонально розірвані з міністерством у цьому питанні, але це питання нас об'єднає.

Ви знаєте, ми територіально розірвані з нашою службою новин, але ментально й емоційно – ми завжди на хвилі найсвіжіших новин.…

Повертаємося до прямого ефіру, ви дивитеся телеканал Україна 24. Марина Лазебна, міністерка соціальної політики разом з нами у цій студії. І наш ефір триває. Ми попросили столичних пенсіонерів відповісти, на що їм вистачає пенсій і які виплати вони вважають достатніми.…

Пані Марино, ваша реакція. Чули, на що вистачає людям і що вони…

МЛ: Я мушу сказати головне: чому немає коштів - тому що у нас в країні 13 мільйонів працюючих і 11,3 мільйонів пенсіонерів. І це один до одного. Для того щоб зробити такі пенсії, як хочуть люди, і я такі хочу, щоб вони у них були, треба щоб було не один до одного, а щоб було 2,5 до 1. Щоб два з половиною працівника сплачували внески на одного пенсіонера. І тоді були б пенсії збільшені вдвічі. Звичайно, коли я прийшла й аналізувала, що відбувалося, наприклад, за 10 років, як зростало ВВП, як зростала зарплата, і як зростали пенсії… Чесно скажу - в мене боліло серце, тому що мені здалося, що все в цій країні робилося за рахунок пенсіонерів. Тобто видатки - в два рази, видатки з державного бюджету в чотири рази зростали, зарплата – в шість разів, а видатки Пенсійного фонду – лише в два рази. Не можна так - за рахунок пенсіонерів. Ми будемо робити всі можливі кроки для того, щоб вирівняти цю ситуацію й підвищити. Ще я хочу сказати стосовно зарплати 10 тисяч і про коефіцієнт заміщення. Для людей, можливо, це не зрозуміло, але насправді це дуже важливий для нас показник, для держави, для влади. Це той показник, на який розраховує людина, коли йде на пенсію від своєї зарплати. Колись він навіть був 59%, 50, 60. Зараз він 28, ну, 30%. Якщо зарплата 10 тисяч, то пенсія 30% - це 3000 гривень.

Я десь чув, що європейський норматив, здається, не нижче 40%, так?

МЛ: Так, є конвенція Міжнародної організації праці, і вона встановлює 40%. Але там для подружжя, якщо жінка ніколи не працювала, є свої нюанси.

Це мінімально?

МЛ: Це мінімальний стандарт пенсійного забезпечення.

А в нас 28?

МЛ: Зараз – 28. І, власне, сьогодні Міністерство соціальної політики говорить і робить все для того, щоб спонукати, привернути увагу до необхідності впровадження накопичувальної пенсійної системи. Чому? Тому що солідарна система, вона залежна від демографії. Людей старше пенсійного віку більше, аніж тих, які народжуються, які працюють. І накопичувальна система – вона може збалансувати, й тоді, звичайно, ми можемо вийти на інший рівень коефіцієнту забезпечення, на пенсії, тоді вже може бути 40 і більше. Тому накопичувальна система необхідна, передусім, для молодих людей.

У нас дуже багато питань, які стосуються безпосередньо нарахування пенсій і конкретних життєвих історій. Але маємо історію, яка стосується санаторно-курортного лікування. Дописує нам пані Наталя, Житомирська область, мама загиблого в АТО. Щороку, пише пані Наталя, їм пропонують санаторно-курортне лікування в області. Підкажіть, чи можна замінити грошима, куди звертатися. Я додам, а що взагалі з путівками цього року?

МЛ: У нас в бюджеті, в соціальному бюджеті Міністерства соціальної політики, є кошти на санаторно-курортне лікування для певних категорій осіб: там і чорнобильці, і діти загиблих, є там певна програма. Але чому вона була призупинена – тому що в країні було оголошено карантин, були обмежувальні заходи. І зараз ми розглядаємо таку можливість, бо кошти є. Ми навіть всі постанови необхідні прийняли для того, щоб це зробити для людей. Зараз вийде постанова, яка новий адаптивний карантин введе. Там буде чотири зони, і ми будемо розглядати питання щодо поновлення санаторно-курортного лікування. Що стосується компенсації, грошової компенсації, коли пропонують путівку, а людина не хоче їхати з якихось причин – ми зараз розглядаємо це питання. Ми формуємо бюджет на наступний рік і дивимося, як би ці програми краще зробити й оптимізувати. Тому ми розглядаєм і цей варіант.

Дійсно, багато запитань стосовно матерів, і стосовно матерів, які самі залишаються зі своєю дитиною. Наприклад, пані Світлана нам пише: запитайте про одиноких матерів, як це - їх прирівняти до малозабезпечених, ніколи такого не було, що за влада?

МЛ: Ці запитання зараз ставляться до Міністерства соціальної політики, ми комунікуємо. І ці всі питання пов'язані з тим законом, про який я казала, де удосконалюються принципи надання майже усіх видів державних соціальних допомог, які розраховуються від доходу сім'ї. Одинока мама, жінка, яка виховує дитину, її допомога також розраховується від доходу сім'ї. Але були уніфіковані правила. І дійсно, ці правила тепер і для малозабезпеченої сім'ї, і для цієї категорії людей. Я можу тільки заспокоїти в одному випадку: треба дивитися індивідуально на кожний випадок - до трьох років, до шести, про те, що я казала, якісь певні позиції… ніхто нічого не буде припиняти і забирати. Окрім того, ми розуміли, що людям завжди треба давати перехідний період. Не можна на людей, як холодний душ, звалювати якісь нові програми і казати "так треба". Ми зробили перехідний період – це два місяці. Ми будемо працювати з цими людьми. Конкретно люди, якщо вони зараз мене чують, можуть зателефонувати, звернутися до своїх органів соціального захисту. Там нададуть їм кваліфіковане роз'яснення, що можна зробити в цей двомісячний перехідний період, щоб для людей не було шоку.

Запитує нас, не підписався автор: до 30 років стажу не вистачило два місяці, навіть менше. Чи можна зарахувати це як 30 років?

МЛ: Насправді, не можна так зробити, тому що є чіткі параметри й чітка формула, що страховий стаж – це той період, за який були сплачені страхові внески.

Почули. Ні, не можна, на жаль.

МЛ: Таких пільгових умов… Якісь, можливо, там є колишні програми, вони зараховуються. Але…

Є у нас телефонний дзвінок ще один. Алло, доброго вечора.

- Алло, доброго вечора. Галина, із Дубно, Рівненська область. Нещодавно пан Гройсман був у студії, і постійно пан Рева в студії у вас. І вони всі…

Зараз Марина Лазебна в студії. У вас є до пані Марини запитання?

- Щоб вони осучаснили пенсію. Скажіть, будь ласка, чому коефіцієнт саме при розрахунку пенсії був 1,35, а зменшили до одиниці?

Дякую вам за запитання, за дзвінок. Прошу, пані Марино.

МЛ: Чому зменшили до одинички? Тому що не було колись, певний період, коштів, і народні депутати прийняли таке рішення. Тобто ви ж розумієте, кожний понаднормовий стаж за певний рік, відбувалося певне підвищення.

А назад повертатися буде?

МЛ: Назад повертатися, на жаль, ні. Але ми готуємо, ще раз хочу підкреслити для цієї жіночки, що ми готуємо законопроєкт. Люди, які вийшли на пенсію до 2000 року, де були маленькі заробітні плати, не винні в тому, що були маленькі заробітні плати, і вони мають великий розмір, великий стаж. Ми для них будемо пропонувати двоскладову формулу для того, щоб підвищити, хоч так компенсувати, й підвищити їм пенсії.

Давайте почуємо, ще є у нас додзвонювач. Доброго вечора вам.

- Звуть мене Михайло, я з міста Львова. Я хочу сказати: в мене дружина – інвалід другої групи, операцію мала на нирці. Вона перенесла два інфаркти. Тепер перевели на інвалідну пенсію – 2100 грн. Як прожити зараз? Я теж переніс інфаркт, пропрацювавши 41 рік і 11 місяців, переніс один інфаркт і інсульт. В мене 3045 гривень. Зараз дуже тяжко прожити на ці гроші, на ліки всі йдуть. А хочу заплатити - й не вистачає взагалі ні на що.

Що робити людям, запитує пан Михайло зі Львова, пані Марино? І цих історій – мільйони.

МЛ: Так, це складна історія. Коли хвора людина, й інвалідність, і коли пенсіонер. Тобто така сім'я, я бачу, що там невеликі статки. Насправді, 2100 – це мінімальна виплата, яку наш уряд… там менше було, дотяжки робили, оці 100 гривень надавали. Робили все можливе, щоб підвищити. Зараз ми будем підвищувати, але це буде наступного року, на жаль. Я б хотіла запитати, і, можливо, пану Михайлу порадити, або я це зроблю, якщо ми контактами обміняємося. Якщо там складність, або потрібна допомога від соціальних працівників, від соціального захисту – ми направимо туди людей, які допоможуть. У нас є соціальні працівники, у нас ця система працює, і там допоможуть тим, чим можна. Якісь послуги, якісь речі базові, які потрібні родині, коли вони в поважному віці.

Давайте рухатися далі, бо запитань маємо чимало. Мама – інвалід другої групи, 64,5 роки. Пенсія за віком – 1705 гривень. Трудовий стаж 20 років. Яка пенсія більша й чи є резон переходити з однієї на іншу?

МЛ: Для того щоб визначитися, на яку пенсію, на який вид пенсії перейти, це загальна проблема. Люди, можливо, навіть не знають, що, якщо їм пенсія розрахована за якимось спеціальним законом, то в них є таке право – прийти до Пенсійного фонду, і там автоматично перерахують… й перейти на інший вид пенсії, яка, можливо, буде більша. Це буде вже вибір цієї людини. Але для цього треба звернутися до Пенсійного фонду, звичайно.

Що робити людям, які утримують членів родини, які є недієздатними, або похилого віку родичів. І їм за це якась допомога, мабуть, потрібна і є?

МЛ: Є, компенсація.

Розкажіть, скільки вона зараз і чи планується тут якесь певне підвищення.

МЛ: Ми зараз готуємо проєкт постанови. У нас буде такі дві базові речі - з догляду за людьми. Ми називаємо це відповідно до закону про соціальні послуги, одна – це коли родичі доглядають, а друга – коли це роблять професійні надавачі таких соціальних послуг. І я думаю, що через два тижні ми скажемо, бо наразі ще доопрацьовуємо цей проєкт постанови. Він унормує всі ці питання стосовно виплат особам, які доглядають за людьми, котрі цього потребують.

Чи підвищуватимуть цього року суму виплат при народженні дитини?

МЛ: Цього року вже ні, тому що бюджет вже був порахований торік, і сьогодні він вже розписаний. І на наступний рік ми всі програми переглядаємо. З огляду на те, що в нас погана демографія, то це було б непогано, в принципі, зробити.

У нас є телефонний дзвінок.

- У мене таке запитання. Я хотіла дізнатися, чому нам нараховують пенсію з 40% від зарплати, чому нашим вельможам нараховують 90% від зарплати? Чому ми можемо прожити, прожитковий мінімум до 2000 для нас, а у них інший прожитковий мінімум? Коли перестануть ділити так людей, коли прірва ця зникне? У жодній країні світу немає такої прірви, людей так ділити - на хороших і поганих. Вони завдяки нам, учасникам війни, тим ветеранам праці, вони жирують зараз. Коли буде справедливість?

МЛ: Правильне запитання, і завжди воно так стояло. Тому що людей дуже обурювало, чому в державних службовців завжди були спеціальні програми пенсійного забезпечення.

Спеціальна пенсія.

МЛ: Так. Але цього вже сьогодні немає. Як ви знаєте, сьогодні вже державні службовці йдуть по загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Звичайно, ті, що пішли колись, то вони мають це право. А для наступних державних службовців це право вже прибрано. Але, звичайно, є спеціальні програми. Вони є у суддів, вони є у прокурорів, вони є у військовослужбовців. Власне, у військовослужбовців – ні. Але я розумію тих людей, які обурюються тим, що повинні бути всі рівні, і в пенсійному забезпеченні, мабуть, також.

Пані Марино, нам надходять повідомлення про працюючих пенсіонерів-вчителів. Запитує пані Валентина: чи морально звільняти працюючих пенсіонерів-вчителів. Справа в тому, що заступник міністра фінансів в одному з інтерв'ю, здається, виданню Главком, сказав що кількість учнів зменшується, а кількість вчителів залишається такою ж самою, тому треба оптимізувати мережу. І деякі медіа трактували це саме так – що треба скорочувати вчителів-пенсіонерів. Це правильна трактовка, буде таке, чи ні?

МЛ: Ні, точно такого… Ви від мене такого не почуєте, тому що я вважаю, що сьогодні всі люди, які працюють… По-перше, це їхнє право. По-друге, людина якщо має хороше здоров'я, наснагу, і якщо там ще кваліфікація, досвід – то чому б і ні. І я вам більше скажу, чим більше в нас працюючих, тим краще для нас, для українців, для всіх. Я не думаю, що так треба ставити питання, що треба звільнятися і якщо поважний вік, то треба йти на пенсію.

Тобто, не буде такої програми?

МЛ: Ні-ні, в нас цього немає, це однозначно.

Маємо ще одного додзвонювача. Доброго вечора.

- Мене звуть Любов Іванівна. Я зі Слобожанського телефоную, Харківської області. Я - ліквідатор ЧАЕС, у мене друга група. І чомусь нам вісім мінімальних не платять, і за моральну шкоду здоров'ю теж не платять. Чому, запитує Любов Іванівна з Харківщини.

МЛ: Це запитання, які зазвичай нам ставлять ліквідатори ЧАЕС, тому що колись давно був прийнятий закон, прив'язана була їхня пенсія до мінімальної пенсії, але вона тоді була не така, як сьогодні... До мінімальної зарплати чи мінімальної пенсії, не важливо. Але вона була в іншому розмірі, ніж сьогодні. І, звичайно, люди йдуть в суд, і суд виграють, і так далі. Але ми не можемо, тому що нам треба той бюджет, який є, максимально розділити на людей, на всіх. Є рішення Конституційного суду, там є велика черга тих людей, які судяться з державою. Але насправді ці закони колишні, і сьогоднішні реалії - вони один з одним не співпадають.

Маємо кілька дуже приватних повідомлень з конкретними запитаннями. Пан Анатолій дописує, що перевів пенсію у жовтні 2019 року з Краматорська у Київ, за місцем реєстрації. Результат: у листопаді 2019 року йому пенсію не виплатили. Чиновники мовчать. Залишає він свій телефон і каже, що, власне, з ним, попри обіцянку з Мінсоцу, ніхто не зв'язувався. Є ще подібне повідомлення, воно глобальніше. Пані Тетяна дописує: ви піднімаєте страховий стаж, але де його взяти, особливо в селах. Роботи немає, особливо для жінок, що робити? Мені до пенсії 12 років стажу, маю 19 страхового, де взяти решту. Це важливе питання.

МЛ: Так, є така проблема... Поступово в Україні підвищується необхідний страховий стаж для пенсії. Наприклад, у 2028 році у жінки він має бути 30 років. Сьогодні, наприклад, має право піти та жінка, в якої є 27 років. Насправді, якщо моє особисте ставлення, то так, спочатку треба розуміти, дати можливість людям роботу, а потім вже, щоб вони знали, що вони можуть це заробити. Мені здається, що все таки треба звернутися до центру зайнятості, треба знайти можливості для того, щоб цей необхідний страховий стаж набути. Але навіть якщо людина не набула стажу, то все ж таки є підтримка. Необхідний стаж, який сьогодні за законом прописаний, – це 15 років. І там вже йде інша програма, звичайно, але чим більший стаж – тим більше можливостей і більша пенсія.

Ви дякуєте за те, що ми зачитуємо ваші запитання. Будьте певні, ми групуємо всі. Пане Володимире, звертаюся особисто до вас: ми обіцяли розібратися у вашій ситуації. Пані Марина Лазебна має ваші контакти, і також обіцяє, що допоможе розібратися, чому зникають справи пенсійні у пенсійних кабінетах, і чому спочатку вистачає стажу, а потім ні. Будемо стежити і за цією ситуацією.

Подякуємо пані Марині. Сьогодні такий шквал запитань на неї звалився. Дякую вам. Марина Лазебна, міністерка соціальної політики України з нами була впродовж цієї години.

Джерело Україна 24 Теги