"Кожні два тижні мені кажуть - кінець монобільшості": Давид Арахамія про ситуацію в Раді

Артем
Калінін

У студії програми "Україна з Тиграном Мартиросяном" - лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, який розповів про парламентське голосуванні за закон про банківську діяльність, призначення нового міністра енергетики, проблеми монобільшості і багато іншого.

Тигран Мартиросян: Прямий ефір "Україна з Тиграном Мартиросяном", продовжуємо працювати наживо для вас, пані та панове. Зі мною в студії Давід Арахамія, голова фракції "Слуга народу". Давиде, ласкаво просимо, доброго вечора!

ДА: Доброго вечора.

ТМ: Вітаю. Колеги підказали, що ви були на нараді терміновій в уряді, з прем'єр-міністром, чи це є так?

ДА: Так. Ми обговорювали питання, пов'язане з Верховною Радою, з черговою позачерговою сесією, ми зараз працюємо в режимі позачергових сесій. Для того, щоб зрозуміти, чи розпускати депутатів, відпускати їх зараз на свята в свої регіони їхати, або ж їх притримати для того, щоб провести ще одну позачергову сесію. І ухвалили рішення: на післязавтра, в четвер, зробити ще одну позачергову сесію, де основним питанням поставити зміни до закону про Регламент, для того, щоб боротися з так званим "правкотероризмом", який останнім часом охопив Верховну Раду.

ТМ: Тобто, в четвер відбудеться позачергове засідання парламенту?

ДА: Так.

ТМ: А хто його ініціює?

ДА: Президент, буде його ініціювати президент. Підтвердимо це вже фінально, це вже 90% так приблизно ми сформувалися. Але фінально підтвердимо завтра вранці. Якщо все ок, то президент надсилає лист голові Верховної Ради, і, власне кажучи, через добу можна проводити позачергову сесію. Цікавий факт: зараз на телеканалі "Рада", як і на інших телеканалах, вранці проходять уроки для школи, і тому не можна зібрати Верховну Раду раніше, ніж о 13:00. Тому що поки закінчаться уроки, і тільки потім, після цього.

ТМ: Уроки скасовувати не можна.

ДА: Звичайно.

ТМ: Це ми пам'ятаємо ще зі школи. Добре. Давайте тоді більш розлого пояснимо людям, про що йтиметься. Ми пам'ятаємо, що до закону про банки перед його другим читанням, розглядом питання цього у другому читанні, внесли 16 тисяч правок. І зараз парламент на позачерговій сесії буде розбиратися з тим, як би зробити так, щоб і правки розглянути, і Регламент не порушити, і закон ухвалити.

ДА: Абсолютно вірно. От, якщо взяти все, як є зараз, то, згідно з Регламентом, ми будемо десь від півроку до року розглядати правки, якщо працюватимемо три-чотири рази на тиждень. Це не можна, це фактично паралізує. Я тоді, коли все починалось з ринком землі, коли було чотири тисячі правок, я вважав, що це такий параліч на дуже довго. Але виявилось, що це не кінець. 16 тисяч правок – це теж не кінець. Можливо, буде якийсь і наступний законопроект, який хоч один депутат захоче заблокувати, і можна і 100 тисяч теоретично подати правок, і 200 тисяч, і 300 тисяч. Тобто, немає ніякого обмеження, і один депутат фактично може заблокувати вищий законодавчий орган країни. Це не можна так робити, тобто, ми проводили вчора засідання всієї фракції, і всі беззаперечно підтримали, що треба мати якийсь запобіжник, коли вже… Ну, тобто ми не проти правок взагалі. Подавати правки – це конституційне право кожного народного депутата. Але коли це вже такий тероризм, я по-іншому вже не можу це назвати, коли, наприклад, в законі десять статей, а ви маєте десять тисяч правок до десяти статей, то це означає…

ТМ: Я десь читав, що правки в тексті займають більше місця, більш розлогі, ніж текст законопроекту.

ДА: Звичайно. Ні, ну якщо надрукувати цю таблицю правок, то це десь отака стопка паперу. А якщо сам закон, то це дуже маленька стопка.

ТМ: Ясно. Тероризм, ви кажете. А як ви ставитесь до того, що фактично цим тероризмом, як ви кажете, займаються ваші колеги по фракції?

ДА: Дивіться, ну як?

ТМ: Що це означає?

ДА: Усі, і не тільки наші, і наші минулі колеги. Це просто наша неминуча реальність країни. Є групи впливу так званого, і групи впливу можуть впливати. І ось ці групи впливу існують, і в тому числі, і в нашої фракції. І ось зараз вони показують своє реальне обличчя. Ми вже можемо подивитись, сьогодні я знаю, що було дуже велика ініціатива, корисна, десятки бізнесменів сказали, що вони не пожмуть руки жодному депутату, який не проголосує за цей законопроект. Тому що він веде до дефолту, я маю на увазі цей антиколомойський законопроект, країну до дефолту, до світової кризи. І бізнесмени розуміють, хто на боці добра, а хто на боці зла.

ТМ: Не знаю, чи на стороні добра чи зла Ярослав Железняк, заступник голови фракції "Голос", він з нами на прямому зв'язку. І, до речі, перший заступник голови фінансового комітету.

ДА: Він на боці добра.

ТМ: Пане Ярославе, вітаю вас, добрий вечір. Чи чуєте мене?

ЯЖ: Добрий вечір. Я вас чудово чую. Підтверджую, що на світлому боці.

ТМ: Так, ви чули, що Давид вам про це сказав. Добре, на стороні добра. Що там відбулося сьогодні? У вас було засідання комітету, ми говоримо про 16 тисяч правок, про рекорд. Ви, я прочитав, що вирішили якось їх абзацами розглядати. І до цієї ідеї про розгляд абзацами багато вже запитань і претензій навіть. Ярославе?

ЯЖ: Я впевнений, що будуть претензії у людей, які не хочуть ухвалення цього законопроекту, або погано читали Регламент. Тому що стаття 119 Регламенту дає таку можливість, і ми вже маємо навіть такий досвід. Якщо ви пам'ятаєте, був такий законопроект про майданчики і ринки. От він так само розглядався нашим комітетом за такою ж самою процедурою. Сьогодні відбулось засідання підкомітету. Це допоміжний орган комітету, на якому насправді ми з колегами вирішили, що всі 16585 правок, це фінальна цифра, яку ми зараз маємо в таблиці, вони не можуть розглядатися окремо, тому що, для розуміння, наприклад, пан Поляков подав у своїх правках 18 варіантів однієї й тої самої статті. Звичайно, напевно, що це буде нелогічно. Тому ми будемо розглядати по абзацах. Цих абзаців - 63 в редакції першого читання, і ухвалюватимемо окреме рішення. Я сподіваюсь, що нам вистачить біля 20 годин часу для того, щоб в онлайн-режимі провести комітет. І, незважаючи на спроби деяких політиків, і навіть політичних сил, щоб не ухвалили цей законопроект, я думаю, що комітет рекомендуватиме до другого читання і до розгляду в залі.

ТМ: Я так розумію, фракція "Голос" буде його підтримувати, це рішення, ухвалене?

ЯЖ: Ви правильно розумієте. Більше того, я хочу нагадати, що фракція "Голос" була готова голосувати і за основу, і в цілому цей законопроект. І якщо раптом позиція зміниться, і, наприклад, винесуть схожий законопроект в першому читанні ми теж готові будемо його підтримувати одразу. У нас є буквально десять правок, я є автором цих правок. Але, якщо буде необхідність, я зніму усі ці правки для того, щоб Україна якомога швидше прийняла цей закон і ми якомога швидше все-таки отримали фінансування, для того, щоб закрити дефіцит практично в 300 мільярдів, який зробила коаліція.

ТМ: Добре, Ярославе, і на сам кінець. Ваша фракція, вона в авангарді руху, який називає цей закон антиколомойським. Опоненти цієї точки зору кажуть, що він взагалі не стосується, майже не стосується Коломойського, що це все робиться лише для того, щоб вивести з української судової системи Національний банк зокрема, і зробити все, чого просять наші кредитори, які мають своїх лобістів зокрема і в українському парламенті. Хочу почути ваше ставлення до цих аргументів і взагалі тієї аргументаційної бази, яка лунає. А потім про це спитаю і в Давида, щодо цього проекту закону, який ви маєте розглядати у другому вже читанні.

ЯЖ: Ви знаєте, я, як людина професійна, я вирішив перевірити цю інформацію і звернувся до бізнес-асоціацій, які об'єднують більшість банків, українських банків в своїх асоціаціях. Так от, вони підтримують цей законопроект. Ми звернулися до бізнес-асоціацій, які об'єднують великий бізнес, малий, середній. І вони підтримують цей законопроект. Федерація роботодавців підтримує цей законопроект, про що заявила в своєму зверненні. Мені здається, що проти цього законопроекту виступають ті, на інтереси яких він дуже наступає. Я хочу їм нагадати, що закон зворотної сили немає, і цей закон також не стосується окремої людини, не стосується окремого банку. Але він точно, його прийняття, не дає можливість потім або повернути банк після того, як з нього було виведено багато грошей, або ще гірше, отримати компенсацію. Тому ми вважаємо, що цей законопроект відповідає Конституції, відповідає міжнародний практиці, ми перевіряли і тому з чистим серцем фракція "Голос" голосуватиме за цей законопроект і надалі.

ТМ: Зрозуміло, дякую, Ярославе, вам. Ярослав Железняк був з нами на прямому зв'язку. Давід, сказав Железняк, що цей закон відповідає Конституції. У вас була така цікава історія, яка набула медійного розголосу напередодні. Я не бачив сам коментар, але знаю, що ви десь, в коментарі журналістам сказали, що да, цей закон може трошки неконституційний, але ми маємо його розглядати, тому що це вимагає МВФ. Я не претендую на точність цитування, але роз'ясніть, про що ви говорили, що мали на увазі.

ДА: Так. Ну, дивіться, справа в тому, що я часто запрошувався на ефіри, і ось були востаннє, в передостанній раз у Савіка Шустера. І там Юлія Володимирівна розповідала про те, що цей закон порушує 11 норм Конституції. Потім я розмовляв з декількома юристами-конституціоналістами, вони говорили, частина, знаєте як кажуть: два юристи - три думки. Тобто, відповідно, частина людей говорять, порушує Конституцію, частина людей каже - трошки порушує Конституцію, частина говорить - взагалі не порушує Конституцію. У нас є в країні тільки один орган, який уповноважений вирішити, чи порушує він Конституцію, чи ні. Це Конституційний суд. Тому все, що ми говоримо навколо цього, це або політична позиція, або оціночне судження, або просто думка, і так далі. Те, що це закон є, це останній прайор екшн, так званий, тобто, умова для отримання траншу МВФ, який фактично критично сьогодні необхідний економіці України, це теж не секрет, це теж всі знають. Чому саме таким закон, він описаний. Справа в тому, що так чи інакше, але попередня влада не вирішила проблему верховенства права в цій країні, з цим повинні всі зізнатися, і всі знають це на побутовому рівні, коли звертаються до судів.

ТМ: Хоча і декларували проведення судової реформи.

ДА: Абсолютно вірно. Тому тут потрібно розуміти, що міжнародні кредитори абсолютно правильно вчиняють у своїх інтересах. Вони кажуть, якщо у вас суд, який можна купити або продати, то ми б хотіли якось по-іншому правила гри розписати, щоб ви могли прогарантувати. З іншого боку…

ТМ: Але з іншого боку, в нас виходить Нацбанк, і десь в іншому окремому просторі судова система.

ДА: Тут я з вами згоден. Але коли порпаєшся в деталях, то виявляється, що не зовсім так. Це як політична позиція, коли говорять, що Нацбанк виводять з-під дії судової системи. Абсолютно не так. Виводять, навіть не виводять, а чітко регламентується процедура виплати компенсацій, якщо така потрібна, власнику банку, який зазнав фіаско або який був ліквідований Національним банком. Як ця процедура виписана. Адже не може суд просто взяти, і визначити розмір компенсації. Це просто неправильно. Тому що суд не має тієї компетенції для того, щоб визначити цю суму. І там говориться, що повинна бути залучена велика четвірка, так звана, аудиторів, будь-яка з цих компаній. Вона проведе на момент ліквідації аудит, співвіднесе, скільки було активів, скільки було пасивів. Якщо була дійсно різниця, тоді компенсація потрібна. В якому розмірі вона призначена. І вже після цього можна виплачувати компенсацію. Чому прихильники дефолту, так їх назвемо, проти - бо вони хотіли як це зробити: вони хотіли взяти український суд, щоб вони намалювали будь-яку цифру з голови, припустимо, держава тепер нам має десять мільярдів доларів, тому що ми втратили на момент три або чотири, у нас ще були моральні збитки, у нас ще виникла купа всяких судових позовів, нам ще треба було погасити легальні витрати. І потім в результаті намалювати цифру, яка абсолютно з неба взялася. Нацбанк і МВФ в даному випадку, оскільки МВФ - він кредитор, і він тепер дбає про співвідношення балансу дебету і кредиту всієї країни. Він не хоче, щоб країна різко пішла в мінус.

ТМ: Тобто, МВФ про нас піклується все ж.

ДА: Дивіться, МВФ піклується насамперед про себе. Він піклується про нашу платоспроможності як позичальника, в даному випадку. І я тут вважаю, що це правильна позиція, тому що якщо позичальник піде в глибокий мінус, то ніяких грошей їм назад ніколи не повернуть. Тому тут можна зрозуміти, у нас в даному випадку сходяться позиції. Тому що якщо у нас збалансований бюджет, у нас нормальний стан економіки, то і борги ми теж можемо платити. Якщо у нас повний розвал економіки, якщо у нас переддефолтний стан, нам ніде зайняти ніякі зовнішні запозичення, то тоді, власне кажучи, і громадянину України теж від цього дуже несолодко стає. Тому прихильники дефолту в цьому випадку сильно лукавлять ... Таких досить багато, ви знаєте, мене дуже здивувало ... Це у вас всі фракції сьогодні будуть на лінії?

ТМ: Я сподіваюсь, що так.

ДА: Давайте запитаємо, наприклад, ОТЗЖ і "Батьківщину", у БЮТ, ви запитаєте просто, за дефолт вони. Вони назвуть це красивим словом "реструктуризація", і послухаєте їх позицію.

ТМ: Оце дуже важливо, давайте просто зараз про це поговоримо. Тому що вони кажуть, що ми не за дефолт, і ніхто у нас сьогодні в країні не говорить про те, що він прибічник дефолту.

ДА: До цього говорили, до речі. Просто потім зрозуміли, що це дуже непопулярно і почали називати це красивим словом "реструктуризація". Дивіться, реструктуризація - це дійсно хороший інструмент. Тільки для того, щоб щось реструктуризувати, для цього потрібно провести велику серію переговорів, і часу це займає дуже багато. У нас немає цього часу - раз. Це пізня реструктуризація, надто пізня. Друге - сьогодні коронавірус у всьому світі, і світ замикається, стає егоїстичним. Тобто, кожен думає сам за себе. Сьогодні ринок зовнішніх запозичень дуже негативний. Тому, коли хтось прийде і скаже: ми не хочемо платити гроші, давайте реструктуризуватися ... Раніше, коли був надлишок капіталу, і, в загалом, дуже багато вільних грошей в світі, можна було пообіцяти їм якісь подовжені умови повернення грошей, за це підвищити десь якісь ставки, як було при Яресько, коли зробили так звані "ВВП варранти". Зараз це теоретично можна провести, але практично в двомісячний термін це неможливо зробити. А якщо в двомісячний термін ми не вирішимо цю проблему, в країні точно настане дефолт.

ТМ: Я сьогодні побачив новину, що МВФ вибачив борги 25 країнам, там, якимсь…

ДА: Африканским.

ТМ: Так, бідним країнам. Комусь вибачають борги взагалі, а нам не можуть навіть відстрочити. Ось таке запитання може виникнути в наших глядачів: ну хіба не може…. Тому що політики-прибічники реструктуризації, вони як пояснюють свою думку – вони кажуть, якщо б сьогодні у владі були сильні дипломати, політики, економісти, вони б прийшли, домовились з МВФ, пояснили, що сьогодні ситуація надскладна, що карантин, що ми і так були не готові, що про дефолт у нас навіть до карантину говорили, навіть до економічної кризи. Можна якось передомовитись. Ви кажете про те, що це взагалі неможливо сьогодні.

ДА: Я вам поясню, чому це не можливо. Зазвичай реструктуризація - це коли є один, два, можливо, три великих кредитори. Ти з ними сідаєш за спільний стіл, розповідаєш ті аргументи, про які ви говорите, і після цього можна про щось домовитися. У нас цих кредиторів - сотні. У нас власниками ОВДП є дрібних багато кредиторів, і їх просто фізично зібрати, з ними провести переговори, і так далі, це дуже важко, надзавдання, я б сказав. Тому, коли це говорять, напівправда така, вона завжди краще заходить. Тому що дійсно існує багато прикладів хороших реструктуризацій боргів, і відповідним чином вони кажуть - ось, є ж приклади. Але не в цей момент, який сьогодні існує. Чому прощають борги африканським країнам? Ну, давайте почитаємо, що означає прощають борги. Вони закладають надра, африканські країни багаті надрами, у них багато шахт, корисних копалин, і так далі. Ось, давайте зараз закладемо, без проблем.

ТМ: У нас, хтось каже, що у нас теж так відбувається. Паралель напрошується сама собою.

ДА: Дивіться, якщо б ми закладали надра України, землю, і так далі. Нам би не просто реструктуризували, а ще досипали б грошей.

ТМ: Це ви сказали. Дивіться, а хіба так збоку не виглядає? Нам кажуть: проголосуйте землю – ми дамо кредит.

ДА: Але ми ж бачили, в якому вигляді проголосували землю? Ми ж заборонили взагалі будь-яку приватизацію комунальної та державної землі. Тобто, будь-який аргумент, який нам закидала опозиція, ми попередили на 200%. Тому зараз можуть говорити ... Вже багаторічні є, існують господарські відносини, коли ви власник паю, я власник паю, ми один одному можемо обміняти. Цей ринок існує. Ми просто легалізували ті транзакції, які є. 100 гектар на людину, на громадянина України? Це навіть, багато сміються, кажуть - ви назвали це ринком, це ніякий не ринок, це просто город.

ТМ: Ви праві абсолютно, це найцікавіше в цій історії. Тому що, коли ви проголосували цей закон, і прибічники ринку землі сьогодні проти, тому що кажуть це не ринок, і ті хто проти були, кажуть – ах ви, продали землю українську. Але, добре, це окреме питання. Як так вийшло, що зараз у МВФ та Всесвітнього банку є претензії щодо того…

ДА: Нема ніяких претензій.

ТМ: Немає? Це питання вже вирішено? Там була заява публічна.

ДА: Смотрите, снова, нет никаких претензий. Я уверен на 200% - после того, как мы проголосуем банковский закон, в течение трех недель мы получим транш.

ТМ: Це заголовок, ви розумієте, так?

ДА: Окей.

ТМ: Це 100% зрозуміло, що якщо буде…

ДА: Це 100% заголовок, який грунтується на перемовній позиції з нашим кредитором, да. І це зрозуміла позиція.

ТМ: Добре, а оці заяви, вони… Просто проведені були перемовини і вирішили це питання, да?

ДА: Да, абсолютно вірно.

ТМ: Зрозуміло. Два тижні, голосуємо… Ну, прикладом, якщо ми наступного тижня, в понеділок, проголосуємо… 

ДА: Ми не можемо проголосувати наступного тижня, тому що комітету потрібно час, щоби оцю таблицю… Потім цю таблицю потрібно роздати всім народним депутатам, на це треба 10 днів, згідно з регламентом. Після того це може бути винесено в зал, і навіть якщо ми застосуємо якусь дуже хитру пришвидшену процедуру, це не буде раніше, ніж 5 травня. Я думаю, десь так, по розрахункам.

ТМ: Тобто, тоді в кінці травня буде транш?

ДА: Да. Дивіться, у нас в кінці травня є платіж дуже великий по зовнішнім…

ТМ: Найбільший, більше мільярда.

ДА: Найбільший. Тобто, нам треба транш до цього отримати. І десь воно так і виглядає по часу. Якщо це буде повільно зроблено, тоді ми будемо мати серйозні проблеми як країна.

ТМ: Зрозуміло. Добре, тобто, в даному випадку ми можемо навіть таким чином поставити запитання, що від голосування у другому читанні закону про банки, або так званого антиколомойського закону, залежить майбутнє отримання траншу від Міжнародного валютного фонду?

ДА: 100%, так і є.

ТМ: А яка програма і скільки грошей, ми можемо зрозуміти сьогодні?

ДА: Це є феф-програма, це десь 3,5-4 мільярди доларів перший рік. Як тільки приймається меморандум з МВФ, то додається десь мільярд, можливо, це півтора. Ми зараз мільярд точно, але може півтора від Світового банку, 500 мільйонів євро макрофін допомога від Євросоюзу, і там декілька ще кредиторів, тобто, разом це виглядає десь 5,5-6 мільярдів, в перший рік. А взагалі програма на 10 мільярдів.

ТМ: Так, тому що програми, ми знаємо, вони не завжди виконуються, у випадку України, якщо не помиляюсь, ніколи на 100% заплановані гроші ми не отримували. Тобто, програма на шість мільярдів, ми отримували півтора-два.

ДА: Нам треба оцей стабілізаційний платіж, тому що, ви ж знаєте, що ми прийняли бюджет, там є стабфонд для того, щоб карантин пережити. Ми зараз готуємо програму з Міністерством економіки на кредитування малих підприємств і середніх, на 300 мільярдів гривень. Під це треба якийсь… Ну, коли у вас є розходна частина, нам треба щось  показати і в дохідній частині. На це розраховано, в тому числі, після отримання траншу. Для того, щоб підприємці, які зараз в карантині, фактично мають збитки, щоб вони могли зайняти гроші під дуже низькі відсотки, можливо від трьох до п'яти в гривні, для того, щоб підтримати свій бізнес і не збанкрутувати.

ТМ: Так, там з видатками бюджету і про дефіцит, давайте зараз окремо про це поговоримо, тому що ви проголосували зміни до бюджету, і там на 200 мільярдів лише дефіцит був збільшений. А вже стабілізаційний фонд, і так далі, це лише витратна частина, і ми розуміємо, що якщо не буде поповнень бюджету, а це планується, тому що криза, коронавірус і так далі…

ДА: Звичайно.

ТМ: Ця видатна частина зростатиме.

ДА: А дохідна – зменшуватися.

ТМ: І тут виникне у багатьох запитання: що прем'єр-міністр називав секвестром, якщо секвестр бюджету – це розхідну частину зменшити, а вийшло так, що ми, проголосувавши зміни, виявили, що ми збільшили якраз… Зменшили дохідну, а збільшили розхідну частину бюджету.

ДА: Ну, ви не можете по-іншому ніяк зробити, тому що треба на період карантину… Це бюджет транзитний, так би мовити. На період карантину. Тому що, коли карантин – вам треба… Верховна Рада і держапарат так взагалі працюють, таким чином, що він повільно працює. Для того, щоб збільшити оперативність та гнучкість прийняття рішень, вам треба, щоб уряд кожного дня, розуміючи оперативну ситуацію, міг щось робити. Для цього і зроблений цей стабфонд, щоб можна було дуже швидко приймати рішення на рівні уряду. І якщо цього не зробити, і так всі країни зараз роблять, до речі, тобто, у нас є світові зараз, бест практики, так би мовити. Якщо вони зараз називаються бест, але ніхто ще коронавірус не подолав, окрім, можливо, Китаю. Але ми не можем порівнювати з Китаєм, тому що там фактично авторитарна держава, вони всіх зачинили вдома і зробили реально диктаторський режим. У нас це неможливо апріорі, тому що Україна – демократична держава. Але треба дуже швидко приймати будь-які коригуючі міри від уряду – по економіці, по підтримці бізнесу, по соціальних програмах, по закупівлі безтендерно різноманітного обладнання. Ми зробили, до речі, дуже велику річ – для медичних працівників зараз вже немає офіційно протоколів лікування, є такі експериментальні протоколи лікування. І коли ми почали закуповувати, за приватні кошти, ці препарати і роздавати їх в лікарні, то лікарі відмовлялись їх застосовувати. Кажуть – немає офіційного протоколу, я буду нести відповідальність. І ми зробили через Верховну Раду законопроект, де, якщо це препарат, наприклад, від малярії, і є світові дані, що він допомагає від коронавірусу, але немає ще офіційного протоколу, то медичний робітник має право застосувати цей ліцензійний препарат, який має сертифікат, просто від іншої хвороби. Застосувати, і не буде нести відповідальність, на період коронавірусу. Це дуже було важливо, тому що ми не мали можливості застосовувати ці препарати. Наприклад, препарат "Плаквінір", який зараз вважається найбільш успішним.

ТМ: Да, ніби дієвий.

ДА: Дієвий. Я особисто маю чотирьох знайомих, які хворіли коронавірусом. Після першої дози "Плаквініру" дуже суттєво в них поліпшувавася стан.

ТМ: Щоб розуміли глядачі – це не реклама. Навіть сьогодні, якщо не помиляюсь, міністр охорони здоров'я на прес-конференції говорив про цей медичний засіб.

ДА: Так. Його не можна застосовувати вдома самостійно.

ТМ: Без нагляду лікарів це заборонено.

ДА: Тому що дуже важкий препарат.

ТМ: Багато критики до проекту бюджету проголосованого. Жодна з фракцій парламенту, окрім "Слуги народу", яка дала 226 голосів, не підтримали цей проект.

ДА: Не зовсім. Ще була група "Довіра" і частина групи "За майбутнє".

ТМ: Я ж кажу – жодна з фракцій. Групи – так, групи були.

ДА: Так.

ТМ: Про що це свідчить, Давид?

ДА: Ні про що. Це свідчить дуже про просту річ: політики не хочуть в такі важкі часи брати на себе відповідальність. Вони так і кажуть нам, оф-рекорд, кажуть: ну, дивіться, це ваші проблеми, якщо ви якось випливете – це гарно, а якщо ні, то ми будемо мати дуже багато причин для того, щоб вас критикувати, і ми не хочемо в цьому брати участь. Так само завжди, наприклад, по кадрових питаннях ніколи ніхто не голосує. Кажуть – це ваші проблеми, якщо все нормально, то ви тоді маєте якісь перемоги, а якщо ні – ми завжди скажемо, що ми не голосували. Це в деякій мірі усунення від вирішення проблеми. 

ТМ: Що про це скажуть представники інших фракцій, я планував сьогодні включення із Юрієм Бойком, з Артуром Герасимовим, лідерами фракцій ОПЗЖ і "Європейської солідарності". О, Артур Герасимов зараз вже з нами на прямому зв'язку. Пане Артуре, добрий вечір вам, чи чуєте мене, вітаю.

АГ: Вітаю вас.

ТМ: Добрий вечір. Чи чули ви аргументи Давида Арахамії, вашого колеги по парламенту, який сказав, що опозиційні фракції сьогодні ледь не самоусунулись, голосуючи за проект бюджету, розуміючи необхідність підтримки цього тексту документу в умовах коронавірусу і інших проблем, які виникли, сьогодні є актуальними для країни. Чому ваша фракція не голосувала за бюджет?

АГ: Ви знаєте, мені дуже прикро було чути те, що зараз пролунало в вашій студії. Бо я неодноразово говорив, що сьогодні, не дивлячись влада чи опозиція, ми всі сьогодні в одній лодці. І маємо разом рятувати країну. А відносно цього бюджету, то, нажаль, ця друга версія, як і перша, знов-таки залишилася непрофесійною і некомпетентною. Бо чи є там захист людей? Ні, немає. Чи є там захист лікарів? Ні, немає. Навіть подивіться навколо, чи зросла кількість тестувань в Україні? Ні, не зросла. Цих тестувань поки що недостатньо, і ми реально не розуміємо картини об'єктивної відносно кількості захворюваних. Чи є реальний захист лікарів в прямому сенсі цього слова? Ні, досі немає. І в цей час опозиція, меценати, благодійний фон Петра Порошенка, купуючи апарати штучної вентиляції легенів, купують пульсиоксиметри, реанімаційні пакети, захисні костюми. Петро Порошенко особисто це контролює, приїжджає до партійного офісу і особисто пакує це разом з родиною, щоб це якнайшвидше надійшло…

ТМ: Артуре, я перепрошую, щоб ми просто не про конкретні речі, а про конкретні дії говорили. Ви не гірше мене розумієте, що на цьому рекламуватися – це інша справа.

АГ:  Повертаючись до бюджету, ви знаєте, що цікаво. Декілька коментарів. Перше: чи забрали гроші у, наприклад, поліції? Ні, не забрали. Чи забрали у державного бюро репресій? Ні, не забрали. Чи забрали, наприклад, у судів? Ні, не забрали. Навпаки, додали. А у кого ж забрали? А забрали у вчителів українських мільярди гривень, забрали субсидії. Це в той час, коли говорять, що захистили людей і соціальний захист є. Причому знаєте, що цинічно? Зняли статтю "соціальний захист вчителів". Це якщо ви прямо подивитесь. Крім цього, забрали гроші у маленьких міст, містечок, селищ. І я прокоментую тільки один факт по цьому: 922 мільйони гривень, майже мільярд, забрали у маленьких міст, містечок і селищ, які були виділені на розвиток, увага, швидкої допомоги. Забрали до Києва. Ви що, вважаєте, що Київ краще знає, як розвивати швидку в конкретній місцевості? Чи ви думаєте, що Київ повністю ці гроші поверне до цих маленьких сіл, містечок та селищ? Зовсім ні. І наостанок. 298 мільярдів гривень дефіцит бюджету – це не питання, вибачте, коронавірусу. Це питання того, що економіка, нажаль, була вбита задовго до коронавірусу.

ТМ: Зрозуміло, Артуре. Перед тим, як Давид Арахамія відреагує, я просто, аби вам подякувати, ще одне запитання поставлю, попрошу коротку відповідь. Ми говорили про закон про банки, так званий антиколомойский закон. Ваша фракція, яка яку має позицію щодо нього, і чи голосуватиме в разі того, якщо найближчим часом це питання буде актуалізоване в парламенті, буде поставлене в порядок денний?

АГ: Дякую, це дуже важливе і правильне запитання, тому що "Європейська солідарність" вимагає від влади терміново прийняти банківський закон. Тому що це є першочерговий, і має бути першочерговим планом сьогодні і парламенту, і влади. Але що ми бачимо: а навпаки, ми бачимо затягування цих процесів. Комітет відмінено…

ТМ: Артуре, так, ми про це сьогодні говорили, дійсно, ви праві, 16 тисяч правок були внесені до цього документу.

АГ: Засідання Ради переноситься, і, ви знаєте, в мене  складається така постійна думка, що, нажаль, сьогодні Зеленський, замість того, щоб вибрати Україну, обирає Ігоря Валерійовича Коломойського і веде країну до дефолту. Навіщо дефолт потрібен олігархам, це зрозуміло – задешево скупити фабрики і заводи. Але людям від цього буде безробіття, людям від цього буде відсутність пенсій і заробітних плат.

ТМ: Пане Артуре, від дефолту, ви праві, добре нікому не буде…

АГ: "Європейська солідарність", нагадаю ще раз, жорстко вимагала прийняття цього закону, і люди це бачать, тому що, згідно останніх досліджень, як ви знаєте, рейтинг "Європейської солідарності" зріс удвічі.

ТМ: Пане Артуре, бачите, і про це почули. Можливо, коли я говорю, то ви мене не чуєте, тому що тут у нас запитання до вас ще коротке виникло, від Давида Арахамії. Давиде, прошу.

ДА: Так, у мене запитання.

АГ: Дуже погано чути.

ДА: Артуре, якщо так все погано, треба швидко голосувати, не затягувати процес з антиколомойським законом, то це означає ж автоматично, що післязавтра ви голосуватимете за зміни до закону про Регламент, я ж правильно розумію?

АГ: Поясню. На сьогодні влада повністю має в своїх руках всі процедурні моменти, як приймати цей закон.

ДА: Тобто, ви допомагати не будете, правильно я розумію??

АГ: І, крім цього, я хотів би нагадати, що всі ми пам'ятаємо, що не було жодної перепони проголосувати цей закон одразу в цілому. І це питання до влади, до "слуг народу" і Зеленського, чому цей закон не був, по-перше, одразу проголосований в цілому, і, по-друге, чому він зараз не голосується згідно з тими регламентними нормами, які є сьогодні в розпорядженні влади.

ТМ: Зрозуміло. Дякую, пане Артуре. За коментарі. Артур Герасимов був з нами на зв'язку, співголова фракції "Европейська солідарність" в українському парламенті. Давиде, давайте по порядку розбиратися. Я про Железняка питав, про Герасимова запитаю – на боці добра чи на боці зла?

ДА: Дивіться, вони в цілому проти, дійсно, дефолту були на початку позиції. Але через те, що вони останнім часом займаються чисто політичним піаром - ви ж чули, скільки разів слова Петро Порошенко, допомога, і так далі. Наприклад, купили 10 тисяч костюмів, сказали, що 100, а про 90 не пояснили. Тому вони перейшли в політичну площину.

ТМ: Про цю допомогу від президента, до речі, ваші колеги і соратники в політичній силі, при владі, говорили також.

ДА: Просто політична позиція. Ну, наприклад, вже почали казати на біле чорне. Про пенсіонерів, наприклад, за ініціативи президента Зеленського було вже прийнято, що всі пенсіонери, які отримують менше, ніж п'ять тисяч за місяць, отримують одноразову допомогу в розмірі тисяча гривень. Всім, хто старші 80 років, розмір пенсій яких менше, ніж 9205 гривень, щомісячна доплата 500 гривень. З травня буде проведена індексація пенсій, і так далі. Тобто, ми щодо пенсіонерів якраз у цьому бюджеті заклали. Крім того. Ось він про суддів говорить. До 31 березня у суддів були якісь гроші взагалі на зарплати, з 1 квітня - 0 гривень 0 копійок. Потрібно якось суддям якусь ... Ми всім у цій країні урізали максимальну зарплату - держслужбовцям, членам спостережних рад, суддям в тому числі. Отримали багато критики, до десяти мінімальних зарплат, щоб не було ось цих ось, поки коронавірус.

ТМ: Але, тут же всі чекали, що до кінця року, на більш довгий період це відбудеться. А потім навіть трошки розчарувалися.

ДА:Дивіться, я вважаю, що це теж несправедливо. Ми говоримо: бюджет ухвалюється як транзитний на момент коронавірусу. Після коронавірусу ми повинні порахувати знову всі цифри - скільки у нас доходів, скільки у нас витрат, яка у нас дірка в бюджеті, за рахунок чого ми будемо фінансувати дефіцит. Зараз всі з цього бюджету зробили якусь проекцію на кілька років, хоча ніхто про це ніколи не говорив з самого початку, і починають використовувати це в політичних цілях.

ТМ: Ну, з іншого боку, якщо б я був опозиційним політиком, я б зараз сказав: що це означає - транзитний бюджет, чомусь про це не говорив прем'єр-міністр, і в Раді транзитні бюджети не голосують. Що значить транзитний?

ДА: Транзитний - це означає на період коронавирусу, на період епідемії. Кожна країна зараз у світі зіткнулася з епідемією і не розуміє, об'єктивно, як країна, яка не розуміє, який період. Початок - всі розуміють, а коли кінець - ніхто не розуміє. Тому приймається антикризовий документ, який говорить, наприклад, якщо коронавірус буде три місяці, то у нас є зрозумілі правила гри на ці три місяці. Якщо його доведеться, не дай Бог, продовжити ще на півроку, точно буде абсолютно інший бюджет. Все треба перекроювати, і дохідну частину, і видаткову частину, і так далі. Зараз сказати, що хтось володіє науковим потенціалом, науково-економічним, і готовий передбачити поведінку, економіку України, макроекономічну ситуацію на рік, він буде просто брехуном. І тому прем'єр-міністр має абсолютно реалістичний погляд. Він каже: на ці три місяці, які нам треба прожити, нам потрібно прийняти документ, нові правила гри, за якими ми будемо жити, а потім вже будемо коригувальні дії виробляти. Мені здається, що це абсолютно обґрунтована і логічна позиція.

ТМ: А якщо відбудеться так, як минулого разу, не вистачить потім голосів за зміни до бюджету, і ми матимемо жити на транзитному бюджеті до кінця року?

ДА: Ні, я думаю, что такого не виникне. Дивіться, кожні два тижні до мене підходять журналісти і кажуть – кінець монобільшості, нарешті, це ж розвал, коаліція, і так далі. Потім виходимо, показуємо на табло, вони знову сумують. Тобто, життя продовжується.  Я не думаю, що у нас буде найближчим часом, у нас немає ніяких передумов говорити про те, що монобільшість якимось чином розвалювалася.

ТМ: Мені підказують, що найближчим часом з'явиться термінове звернення президента Володимира Зеленського до українців. Ми, звісно, його побачимо в прямому ефірі. Але, Давид, про ці моменти, коли, ви кажете, журналісти раділи тому, що немає ніби монобільшості. Приводи були про це говорити, так? Давайте згадаємо…

ДА: Ні, ну це звичайні проблеми.

ТМ: Проект змін до бюджету з першої спроби не проголосували.

ДА: У нас було чотири-п'ять голосувань, які ми з першого разу не голосували. З чим це пов'язано? В першу чергу, звичайно ж, швидкість змін занадто висока. Тобто, коли потрібно в бюджет ... Бюджет - це взагалі-то величезний документ, це дуже важкий документ. Коли його потрібно переверстати за два тижні, дійсно, вам треба, перше, зробити цю роботу, умовно, в цілодобовому режимі. А друге, після цього обговорити це всередині, між усіма політсилами, і узгодити позиції. Звичайно ж, це викликає багато негативу. Коли збільшуєш бюджет - все добре. Коли ти урізати бюджет, всі кажуть: урізати у них, у сусідів, всі комітети. Сидить голова комітету з освіти і каже - нас не чіпайте, чіпайте медиків. Медики, і так далі ...

ТМ: Так було з комітетом гуманітарним?

ДА: Так було з гуманітарним, так було з освітнім, і так далі. І доводилося, з інфраструктурним. Дуже добре, я вважаю, досягнення в цьому бюджеті - залишити проект під назвою "Велике будівництво", де ми не зменшили фінансування доріг. Ми поміняли фінансовий інструмент, залишили держгарантії для того, щоб компанії могли продовжувати будувати дороги, щоб дитячі садки і школи продовжували будуватися, і так далі. Тому резерви дійсно є. Якщо нам доведеться піти в режим повної, божевільної економії, тоді доведеться, звичайно, ще багато статей дорізати. Але поки, ми сподіваємося на те, що якщо у нас все добре з міжнародними партнерами, якщо ми отримуємо необхідний транш, ми стабілізуємо економічну ситуацію, у нас з'являються необхідні фінансові інструменти підтримки малого бізнесу, соціальних верств населення, і так далі, то ми переживемо цю фазу, умовно, без радикального погіршення життя всіх українців.

ТМ: Так, проте, чому ці всі розмови виникали, тому що не лише не вистачало голосів у монобільшості, а й тому, що окремі фракції підставляли плече, як "Голос".

ДА: Це нормальний політичний процес, так. Наприклад, ми з "Голосом" дуже часто, ще з самому початку, коли ще тільки з'явився цей парламент, багато економічних законів ухвалювали, закони про концесію, закони про державне корпоративне управління, і так далі ...

ТМ: Багато було рішень, де була конституційна більшість навіть.

ДА: Абсолютно вірно, так.

ТМ: Тобто, можна сказати, що і "Батьківщина", і "За життя" теж голосували з "Голосом". Але тут хтось знайшов якісь навіть натяки на коаліцію, коли за землю проголосували "Слуга народу", ЄС, "Голос", всі кажуть – о. Критикували вас, я розумію, ми бачили багато, що як це так, чому це ви сформувались у коаліцію, у більшість от з цими політичними силами. Як ви ставитись до цього, як претензії?

ДА: Я вважаю, що якщо теоретично з "Голосом" у нас дуже багато, якщо статистику, я постійно вивчаю статистику спільних голосувань, то з ЄС у нас дуже мало спільних голосувань. І звинувачувати, або взагалі натякати, що у нас з ЄС може бути коаліція - це неправда, і я думаю, що це ніколи не станеться в цьому парламенті. Тому що партія "Слуга народу" прийшла до влади, фактично, на провалах і на корупційних скандалах, які були пов'язані з попередньою владою. І тому ми точно ніколи в житті не дозволимо собі увійти з ними в коаліцію. Це виключений формат. І, взагалі-то нам не потрібна ніяка коаліція, у нас моно-коаліція. І я дуже сподіваюся, що ми зможемо прожити в такому режимі повний термін цього парламенту.

ТМ: Да, але дивіться, виходить, що є два рішення для отримання траншу від МВФ. Це земля і банки. І виходить так, що в обох цих випадках за це рішення виступають от ці три фракції: "Слуга народу", "Голос" і "Європейська солідарність". Це співпадіння?

ДА: Це просто збіг, так. Швидше, це результат того, що у всіх цих фракцій є проєвропейський погляд на речі, скажімо так. Тобто, всі розуміють, що європейський образ мислення - це коли ти за своїми боргами повинен платити, а не сказати ми вам прощаємо провини наші. А є радикальні політсили, які говорять - ми просто борги спишемо. Хоча досвід Аргентини, яка 20 років не могла взагалі вийти на ринок зовнішніх запозичень, а власне торгове сальдо завжди негативне, показує, що це взагалі просто глухий номер. Але при цьому багато розповідають якісь цікаві історії, як можна жити в ізольованому просторі, глобалізація не відбувається, і просто Україна сама по собі, родючі землі, як вони кажуть, міцна економіка, і таке інше.

ТМ: Ну, якщо ми говоримо про дефолт, я теж переконаний, що якщо прямо про дефолт, то тут ілюзій не треба мати, це можемо навіть не пережити. Але. Ми говоримо про бюджет. Про сальдо торгового балансу, воно в нас зараз теж від'ємне, і збільшилося після змін бюджету в десятки мільярдів доларів. Далі. В нас після голосування бюджету на початку року, ще під час уряду Гончарука, була історія, що от у нас є дохідна частина, 100% того, що ми заробляємо. 35% того, що ми заробляємо, ми мали віддати кредиторам.

ДА: Фактично кожна третья гривна з бюджету, так.

ТМ: Кожна третя. А зараз може вийти так, що навіть кожна друга, тому що у нас дохідна зменшилася і ми наближаємся до позначки 50% того, що заробляємо – віддаємо. Я до чого веду, що ми продовжуємо брати. Зрозуміло, що сьогодні це необхідно, і сьогодні можливо навіть без цього не можна.

ДА: Звичайно. Дивіться, ми точно не прихильники того, щоб збільшувалося зовнішнє зобов'язання країни. Просто цей коронавірус, він дійсно ... Якби не було коронавірусу, у нас навіть за момент, за вісім місяців нашої влади частка зовнішніх запозичень по відношенню до ВВП зменшувалася. І, в принципі, ця тенденція могла б привести до того, що протягом п'яти років ми б її вдвічі зменшили. Зрозуміло, що коли коронавірус і співвідношення ціни та якості і резервів немає особливо, то потрібно брати гроші в борг. Але це нормально, зараз всі країни ... Щоб вам було зрозуміло, до МВФ терміново звернулися понад 80 країн для того, щоб взяти якусь допомогу. Всі вони не готові до того, що люди сидять по домівках, не виробляють ніякі економічні блага, а їм потрібно продовжувати платити гроші. Всі це розуміють, я думаю, що будь-яка людина хоча б з базовим уявленням роботи економіки теж розуміє, що інших шляхів особливо немає. Є, звичайно, такі радикальні цікаві ідеї, які звучать у парламенті від опозиції: давайте включимо друкарський верстат, надрукуємо 100 мільярдів гривень, 300 мільярдів гривень, як-то їх акуратно зашиємо в непряме споживання, в дороги, ще кудись і таким чином, ну, збільшиться інфляція, але вона не буде гіперінфляцією, наприклад, буде 30-40%, долар, наприклад, буде коштувати 50 гривень, і якось проживемо. Але я не хочу, наприклад, як представник влади, мати такий, навіть думати про такий сценарій не дуже хочеться, якщо чесно. Тому ми хочемо утримати курс, ми хочемо підтримати всіх наших промисловців, особливо тих, хто працює на експорт, щоб збільшити валютну виручку. У нас є велика проблема - багато людей, українців, які працюють за кордоном, щорічно надсилали нам 10-12 мільярдів доларів. Тепер багато хто з них повернулися, відповідно, на ці гроші теж розраховувати вже не можна.

ТМ: Багато людей.

ДА: І їм потрібно тепер знайти спосіб працевлаштуватися тут, можливо, зайнятися бізнесом. Для цього ми готуємо програму безвідсоткового кредитування на старт свого бізнесу, і так далі. Наприклад, зараз є проблема євроблях так звана, яку багато років ніхто не вирішує. Але з євроблях, їх всього 200 тисяч, 100 тисяч працює людей самозайнятих, самі на себе. Хтось працює на таксі, хтось на приватному перевезенні, і так далі. Є законопроект, який ми зараз хочемо імплементувати, для того, щоб вони, по-перше, змогли вже нарешті вирішити, розмитнити ці євробляхи. Ми отримаємо приблизно 12-16 мільярдів гривень до бюджету, і при цьому вони зможуть продовжувати годувати свої сім'ї.

ТМ: Ви про промисловців сказали. В контексті кадрових питань не можу не спитати: в нас промисловість почала падати ще до коронавірусу і до кризи, і в той час у нас були серйозні претензії щодо колишнього уряду, да? А зараз в нас немає міністра енергетики.

ДА: У нас він буде в четвер.

ТМ: Я бачив, сьогодні у нас декілька шахт закрилися, є проблеми в галузі.

ДА: Він Буде в четвер.

ТМ: Буде в четвер?

ДА: Так. Буде в четвер.

ТМ: Новий міністр?

ДА: Новий міністр.

ТМ: А це не та міністр, яку мали голосувати попереднього разу…

ДА: Я не можу.

ТМ: Не можете сказати?

ДА: Так.

ТМ: Тобто так, да?

ДА: Проте міністр буде.

ТМ: Ага, зрозуміло. Тобто, у цей четвер, під час позачергового засідання буде голосування, тобто кадрове питання стоятиме?

ДА: Так.

ТМ: У цьому контексті – добра новина.

ДА: Дійсно, в енергетиці божевільна криза, дуже не вистачає особистості, яка ухвалює рішення. Тому ми обов'язково її отримаємо, і вже з програмою і розрахунками. Тобто, зараз ведеться ... Те, що немає міністра, це не означає, що не ведеться робота з підготовки антикризового плану роботи Міністерства енергетики.

ТМ: Добре. А чому, скажіть, якщо це не секрет, вийшло минулого разу, що зняли в останній момент… Я у Дмитра Разумкова зараз питав, що в останній момент президент звернувся з листом до Верховної Ради, аби не голосувати за міністра енергетики. Як все відбувалось?

ДА: Тому що ми не встигли. Знову, все відбувається в такому терміновому режимі ...

ТМ: Турбо, давайте скажемо.

ДА: Турбо, так. Уже навіть гіпер-турбо, напевно. І ми не встигли познайомити кандидата з фракцією. Питання, знаєте, коли ми вперше, умовно, брали міністрів, особливо не замислюючись і не тестуючи їх глибше ... Зараз як це відбувається: зараз профільний комітет викликає цього кандидата, і кандидатів, запитує, яка у вас програма, які ви бачите KPI, які ви бачите показники ефективності, за якими ми вас можемо міряти. Ми ж вас наймаємо. Тобто, спочатку, по-хорошому, депутати були нові, вони не розуміли своєї ролі наймача і звільнювача. Зараз вони до цього ставляться дуже серйозно і відповідально, і тому потрібно проводити необхідні консультації перед тим, як виносити це в зал.

ТМ: Зрозуміло. Зараз тобто ці консультації проводилися і рішення буде ухвалене.

ДА: Так.

ТМ: Добре. Не можу не спитати: заяви екс-міністра фінансів Уманського про корупцію, таможню, це стосується держбюджету, багато … Чому ми беремо гроші в кредит, якщо можемо, як каже Уманський…

ДА: Дивіться, проблема цих скруток, конвертаційних центрів, і так далі, скільки я себе пам'ятаю, завжди в новинах, які періодично, ловлять, відкривають конвертаційні центри, вірніше закривають їх. Виявляють нові, і так далі. Воно завжди так працює, це частина нашої, на жаль, тіньової економіку. Те, що Уманський дав аналітику - це дуже хороші цифри, насправді. Зараз працює група правоохоронців, яка намагається ...

ТМ: Але він дав аналітику, коли вже його звільнили, чомусь так вийшло. Це якщо ми аналітикою називаємо його заяви про корупцію.

ДА: Ні-ні, у нього є аналітика з так званого п'ятого додатку. Ось ці всі компанії, які користуються послугами цих центрів, конвертаційних центрів або майданчиків так званих. Це величезна мережа організованої злочинності, яка займається, в національних масштабах, десятки років. Частина цієї інформації вже відома, частина інформації зараз проходить фазу такий дискавері. Я дуже сподіваюся на те, що ці слідчі групи, ця міжвідомча слідча група, скоро ми побачимо якісь результати її роботи.

ТМ: Зрозуміло. Чекаємо. І правоохоронці певно що працюватимуть з цією історією, з заявами про корупцію. Бо там до керівника таможні багато запитань, да?

ДА: Там більше як раз про податкові схеми, там митниця частково бере участь, але більше це податкова саме з ПДВ. ПДВ - це дійсно дуже корупційний податок, в якому легко ...

ТМ: Це правда, і не сьогодні ця історія почалася, і не вчора.

ДА: Так, так.

ТМ: Як так відбулося, що два міністри працювали місяць – міністр фінансів і охорони здоров'я?

ДА: Я думаю, що правильніше було б позиція, зараз вже, ретроспективно подивившись на це, потрібно все-таки, якщо в корпоративному сегменті завжди, коли людину беруть, її беруть на випробувальний термін. Для чого потрібен випробувальний термін - для того, щоб зрозуміти, людина все-таки справляється зі своїми обов'язками і очікуваннями від неї, чи ні. Оскільки у нас в державі на посаді міністра відсутні такий форм-фактор взагалі, то зараз ми ухвалили таке поки неформальне рішення, що потрібно цих людей всіх оформляти спочатку як в.о., дати їм попрацювати два-три місяці, Рада подивиться на те, як ці люди працюють, яких вони результатів досягають, як вони комунікують з профільними комітетами, і після цього голосувати їх у залі. Мені здається, що це правильний шлях, і він не викликає ось цих хвилювань, коли хтось попрацював, і потім через два тижні когось знімають. Взагалі в корпоративному сегменті нікого б навіть не здивувало, якби людина прийшла, умовно, на випробувальному терміні попрацювала, не пройшла, її б змінили на нову. Але через те, що це відбувається через Раду, через голосування, процес такий, досить публічний і гучний, то тому це викликає хвилювання.

ТМ: Але з іншого боку ми говоримо про державне управління, про відповідальність. І якщо людина і.о., у нас був приклад Супрун.

ДА: І що, вона не могла ухвалювати рішення? Дуже багато ухвалювала, два з половиною роки була в статусі в.о. Я вважаю, що це екстрим і перебір. Але якщо людина два-три місяці попрацює ...

ТМ: І це ще й порушення закону, у випадку з Супрун, там є обмеження.

ДА: Ну напевно. Я думаю, що два-три місяці - це дійсно здоровий показник, коли людина точно показує - вона здатна виконувати ту роботу, або не здатна.

ТМ: Давиде, я дякую вам за розмову, бажаю успіхів в четвер, буде позачергове засідання. Уважно слідкуватимемо. Дякую за зустріч.

ДА: Дякую, навзаєм.

ТМ: Давид Арахамія, голова фракції "Слуга народу" був з нами.