"Партії в купальниках ще не було": Геннадій Москаль про відео Клітіної та інші скандали

Артем
Калінін

У студії програми "Україна ввечері" на телеканалі "Україна 24" - відомий український політик, депутат Верховної Ради VI і VII скликань, колишній голова Луганської, Закарпатської обласних державних адміністрацій Геннадій Москаль.

Щоб подивитися відео програми, перейдіть в кінець інтерв'ю.

Микита Міхальов: Будемо обговорювати ті теми, які торкнулися нас і морально, і фізично впродовж і цього дня, впродовж і попередніх днів, і будемо обговорювати все це з Геннадієм Москалем – це голова Закарпатської облдержадміністрації 2001-2002 та 2015-2019 років. Ми вас вітаємо.

Геннадій Москаль: Дякую, доброго дня.

Катерина Федотенко: Вітаємо. Ну що ж, розпочнемо із такої, досить резонансної теми дня сьогоднішнього і вчорашнього. Власне, ексзаступниця міністра інфраструктури Олександра Клітіна заявила про створення власної партії "Україна проти корупції". Зробила це у досить провокаційній манері. Відеозвернення чиновниця зняла у відвертому купальнику. Заявила, що має намір розібратися з корупціонерами і, цитую, "політичними проститутами", кінець цитати. Давайте почуємо …

ММ: Мені просто здається, пані Клітіна мало не розсміялась в кінці свого виступу. Тут треба нагадати, мабуть, що передувало цьому. Наприкінці листопада 2019 року пані Клітіну звільнили з посади заступниці міністра інфраструктури Владислава Криклія. Сталося це після скандалу, коли нардепи зі "Слуги народу" обговорювали, що нібито Клітіна отримала посаду через ліжко. Трохи згодом з'явилося листування чиновниці із пранкером Джокером, де вона спростувала цю інформацію, а також натякнула, що могла би сама впоратись з відомством та очолити його. Звільнили пані Клітіну за поданням міністра інфраструктури Криклія. Утім, у червні цього року вона отримала нову посаду, вже у Державному космічному агентстві України.

КФ: Ну і варто зазначити, що наші редактори намагалися зв'язатися із Владиславом Криклієм, або отримати його коментар щодо заяв пані Клітіної, однак помічниця міністра інфраструктури відповіла, що Владислав Криклій не зможе включитися в наш ефір, посилаючись на зайнятість. Ми додамо і зазначимо неодноразово, що ми готові долучити пана Криклія до нашого ефіру у будь-який момент, аби він таки зміг дати пояснення щодо ось цих звинувачень та заяв колишньої співробітниці Міністерства інфраструктури, які ми, власне, щойно і чули, і бачили.

ММ: Але хотілося б все ж таки зрозуміти, для чого, і чому саме так. Пане Геннадію, можливо, ви проллєте нам світло на всю цю ситуацію? Бо воно, як грім серед ясного неба. Грім серед ясного неба у купальнику, ось так.

ГМ: Капець. Другого слова… Ну, ще не було в нас партії, вибачте, з голими цицьками і в купальнику. А є вже.

ММ: Ні, там вони не голі.

ГМ: Ну… Ну, що, коментувати хворих – це самому стати хворим на голову.

ММ: Це політтехнологія якась?

ГМ: Яка політтехнологія? Мені здається, їй не допоможе лікар Комаровський, і їй треба звернутися до лікаря Глузмана.

КФ: Все-таки, на кого розраховане таке відеозвернення?

ГМ: На таких же хворих, як і вона. На нормальних людей це що, розраховано? Абсолютно ні.

ММ: Тобто, ви вважаєте, що це воно відбулося сьогодні, його обговорять там 1-2-3 дні й забудуть просто?

ГМ: А хто її брав на таку посаду? Яка вона може бути заступниця міністра? Який вона має кар’єрний ріст в інфраструктурі і тому подібне? Ну, з цього треба дивитися. Для чого призначати… От ця зелена команда сиплеться вже де тільки не можна.

ММ: Але ж зараз пані Клітіна у Державному агентстві космічному…

КФ: Радник.

ММ: Так, радник.

ГМ: Що вона може радити?

ММ: Я не знаю.

ГМ: Ми що, Южмаж запрацював, космічні кораблі сьогодні бороздять простори, як казали в Радянському Союзі? Нічого ж не робить. Яке космічне агентство?

ММ: Я просто хочу зрозуміти, я намагаюся зрозуміти, чому от сьогодні, чому зараз, чому таким виглядом?

ГМ: Тут нормальним розумом абсолютно зрозуміти це неможливо. Треба так само захворіти, як ця пані, і тоді буде абсолютно все зрозуміло.

ММ: А кого вона має на увазі під «політичними проститутами»? Це я процитував щойно. Хоча б суто теоретично.

ГМ: Взагалі… Слухайте, я вас прошу. Ну, ви відволікаєте на негодний об’єкт весь інформаційний простір України.

ММ: Та не весь, у нас ще півтори години щонайменше.

КФ: До речі, наші глядачі оживилися і, власне, коментують також цю ситуацію. Пише пані Любов: «Цирк та й годі. Було б смішно, якби не було так сумно. Суспільство деградує». Погоджуєтесь із таким?

ГМ: Ну, деградують, я ще раз кажу, хто її брав? Може, ваші режисери подивляться на біографію, хто її брав, таку дуру, вибачте, на посаду заступника міністра інфраструктури? А хто ще брав її в Космічне агентство? Ну, явно це затверджує, це номенклатура Кабінету міністрів України, затверджується на Кабінеті міністрів України. Так треба було прийти з таким голим торсом і… Ну, що я можу сказати?

ММ: Зрозуміло.

ГМ: Ноу комент.

ММ: Ноу комент.

КФ: Просто привернення уваги.

ГМ: Так. Ще таких пару і вже суспільство точно, ви правильно сказали, деградує від таких.  Ще договорю, що вас ще Нацрада оштрафує.

ММ: Не треба так договорюватись. Давайте тоді ще до одного моменту, який також, у принципі, є резонансним. Попри скандал, ось народний депутат Галина Третьякова не збирається йти у відставку з посади голови Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів. Це вона підтвердила журналістам і це ми можемо зараз почути від безпосередньо пані Третьякової…

КФ: Тим часом представник монобільшості Данило Гетьманцев проти звільнення Третьякової з посади голови Комітету соціальної політики. Каже, що депутатка вчинила правильно… вчинила помилку, перепрошую, але вона не була фатальною. Оцінювати Третьякову треба з точки зору її професійності. І Гетьманцев також прокоментував скандали щодо висловлювань своїх колег по фракції «Слуга народу». Давайте почуємо, а потім обговоримо.

ММ: Ми зараз можемо наживо побачити Михайла Саакашвілі, голову Виконавчого комітету реформ України, після засідання комітету спілкується з журналістами. Давайте послухаємо… Що ж, це була трансляція брифінгу Михайла Саакашвілі, голови Виконавчого комітету реформ України. Ми стежимо за всіма брифінгами, які відбуваються просто зараз…

КФ: Транслюємо їх наживо.

ММ: І в ефірі вони будуть.

КФ: Нагадуємо нашим глядачам, що у нас в студії зараз ексочільник Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль. Ми ж продовжуємо з вами обговорювати тему, яку розпочали, але нас перервали. Повертаємось до скандалів із пані Третьяковою і її ось цих слів про, так би мовити, цитую, «неякісних дітей». Що подумали ви, коли вперше почули ось таку її цитату?

ГМ: Ну, вибачте, «слуги народу» взялися за руки і (організували - Ред.) кругову оборону. Не можуть виступити навіть проти надтоксичних людей, як Третьякова. Це нацистські висловлювання унтерменшин, це була ідеологія Гітлера. Що вона верзе, яку… Дивіться, президент мовчить…

ММ: Ну, президент назвав її торпедою, зі слів пані Третьякової.

ГМ: Так вона каже. Але офіційно ніякої реакції не було. Парламент мовчить. Вона не хоче йти. Так це вже не перший випадок. Вона постійно… Хоче в громадської організації профспілки забрати все майно. Так я теж очолюю громадську організацію, може, вона завтра прийде і до мене забрати майно? Це громадська організація, це не державна структура абсолютно. Людина ні в чому не розбирається. І таку ж кругову поруку зайняли проти Геруса, який розвалив електроенергетику всієї України повністю, загнав її в тупик. Тут же Верховна Рада приймає, що Росія агресор, і просить всі країни об’єднатися, санкції ввести. Тут же він «проталкує», значить, шляхом фальсифікації комітету, імпорт енергетики з Росії. Для чого? Коли у нас своєї нема куди абсолютно дівати, все стало. Якщо навіть державний Енергоатом бере кредити, щоб виплатити працівникам зарплату. 5 звернень я написав пані Венедіктовій за квітень, за травень, за червень. Думаєте, хоч на одне отримав відповідь?

ММ: А цікаво дізнатись.

ГМ: Ні, не отримав. Все наш генпрокурор: все, робіть, слуги, що хочете, абсолютно. Конкретні факти. Як так могло статись? А президент сам себе захищає. Тому що ганяються за Порошенком, але будуть ганятися за ним, він же підписав цей закон про імпорт електричної енергії. Потім хтось йому сказав, і він те все відмінив. Прямі поставки забрали, але на добу вперед, на внутрішньодобовому ринку, за неділю, все залишилося на біржовому майданчику. Переключили на Білорусь. Так Білорусь не має власної енергетики. От буде зараз мати, коли запрацює Білоруська атомна електростанція. Вона має (працювати – Ред.) тільки на власну територію Білорусі. Все йде з Росії. А як може російська електроенергія в Україні коштувати удвічі дешевше, ніж вона коштує в Росії?

ММ: А це, мабуть, треба з цією думкою пересидіти, зрозуміти, помізкувати і продовжити за декілька хвилин. У нас по курсу зараз новини, невелика перерва, абсолютно невелика, але ж повинні дізнатись більше.

КФ: Абсолютно. Сергій Никифоров слідкує за всім, що відбувається в Україні та світі, знає більше і готовий розповісти нам просто зараз.

ММ: Дивимось.

КФ: Будемо продовжувати. Ми дякуємо Сергію Никифорову за свіжий зріз актуальних новин і чекаємо його менш як за годину. А тим часом ми, Катерина Федотенко та Микита Міхальов, будемо продовжувати. Гість у нашій студій – Геннадій Москаль, продовжуємо з вами дискусію. Власне, далі будемо говорити про міжнародні теми.

ММ: Точніше, про ту країну, яка, як то кажуть, за поребриком. Призов військових із запасу оголосив Володимир Путін. Відповідний указ російського президента опублікував експредставник президента України в Криму Борис Бабін. Люди братимуть участь у військових зборах, такі в Росії проводять щороку. Але раніше завжди вказували термін їх проведення - 2 місяці, у нинішньому ж указі цього немає. Таким чином військові, їх призиває влада Росії із запасу до особливого розпорядження. Крім того, раніше терміни проведення узгоджували з регіональною владою, адже це впливає на економіку. За словами Бориса Бабіна, зважаючи на територію Росії, повноцінне насичення військ призваними відбудеться впродовж 40-50 днів. Ну, і, власне, зараз Борис Бабін, представник президента України в Криму у 2017-2018 роках з нами на прямому зв’язку, і ми його також долучимо до обговорення. Ви, пане Геннадію, теж, якщо вас щось буде не влаштовувати, то можете безпосередньо звертатись до пана Бабіна, він нас чує. Наші вітання.

ББ: Доброго дня.

ММ: Знову ж таки, а чи варто просто сприймати це як загрозу, адже нам постійно треба бути, як то кажуть, у тонусі. Бо ми пам’ятаємо тему про 70-тисячні навчання біля кордону російсько-українського, теж ми постійно були у бойовій готовності. Ну, і наразі, чи змінює це щось, чи не змінює, а просто, як завжди, будемо у тонусі і все?

ББ: Питання в тому, що на вересень Росія анонсувала величезні військові навчання «Кавказ-2020». Багато експертів висловлюють занепокоєння, що під прикриттям цих навчань, після їх, як то кажуть, початку Росія може вжити певних, нажаль, негативних заходів. Як саме Росія планує свою долю і чи будуть дійсно якісь ескалації, це питання більше, звісно, до військових. Але ми бачимо відповідні попередження від МЗС України, офіційно висловлені, від представників Міноборони, до речі, також раніше висловлювалося. Було вже попередження і колишнього керманича американськими військами в Європі генерала Бена Ходжеса. Усі вони зводяться до того, що від Росії варто очікувати певних провокаційних дій у цьому році. І тому відповідний указ, відповідні заходи мобілізації, які росіяни не приховують, що пов’язані з цими навчаннями «Кавказ-2020», вони нами мають бути взяті до уваги. Звісно, це може бути звичайним елементом тиску і залякувань, у Росії також можуть піти цим шляхом. Але я все ж таки завжди враховував найгірші варіанти, знаючи про абсолютну старанність наших сусідів і, як то кажуть, схвалення ними рішень, які ґрунтуються виключно на їхніх бажаннях. Тому тут, нажаль, це не дуже добрі новини, які надходять з різних джерел.

ММ: Розуміємо.

ББ: Зокрема, сьогодні ще, можливо, ви знаєте, росіяни відкрили вантажне сполучення так званим Керченським мостом. Нагадаю, що російська армія, вона армія суходільна і для неї критично необхідні саме залізничні вантажні сполучення. І те, що вони наразі це запустили, це істотно покращує їхню логістику як у Криму, так і на півдні Російської Федерації.

ММ: Зрозуміло. Пане Борисе, дякуємо вам. Борис Бабін, представник президента України в Криму попередніх років був з нами на прямому телефонному зв’язку.

КФ: Отже, пане Геннадію, що ви скажете про таку от мобілізацію військ з боку Росії, про що це говорить, чим загрожує Україні?

ММ: І як нам реагувати, так?

ГМ: Ну, спершу хотів відреагувати, що представництво президента в Автономній Республіці Крим не може перебувати в Херсонській області. Або воно є в Криму, або ми тільки кричимо з телевізора, що Крим наш і Крим український.

КФ: Але ж фактично ми не можемо організувати там представництво.

ГМ: То переведіть його в Київ. А що в Херсоні? Як воно на Крим може…

ММ: Територіально ближче. Ті ж, хто з Автономної Республіки переходять..

ГМ: Ну, так ближче... Він що, переходить, вдень сидить на роботі, а вночі переходить адміністративний, я не можу сказати, що кордон. Якщо це територія України, то ніякого кордону бути не може.

ММ: Адмінмежа.

КФ: Адмінмежа, так.

ГМ: Адмінмежа, так. Значить, я дивлюся, маючи досвід у 2014 році в Луганській області першого референдуму. Що б там десь наші скептики не говорили, референдум відбудеться, але, чи відбудуться позитивні зміни після цього… У Путіна зараз дуже низький рейтинг. Ви бачите, люди не дуже хочуть йти на той референдум. Але на чому тримався його рейтинг? Його рейтинг тримався на тому, що він анексував Крим і Луганську й Донецьку область, він захистив, як вважає велика частина зомбованих росіян, від «бандерівців», від «фашистів», від «нациків», ну, я не хочу цю всю малороську риторику…

ММ: Всі ці пропагандистські заяви, які є, він все це виправдовував.

ГМ: Так. Справа в тому, що рейтинг після того підскочив до 86%, такого рейтингу не має жоден із правлячих еліт світу.

КФ: Зараз змінився?

ГМ: Змінився і дуже різко впав. Чи це не покаже… Чогось у мене якась така, ну, може, внутрішня тривога, щоб він ще після, коли вже стане пожиттєвим царем, не відтяв ще щось в Україні… А не слухати оці всі балачки якогось представника президента, який нічого не вирішує.

ММ: Благо, пан Путін не молодий.

ГМ: Ну, послухайте сюди. Подивіться, Трамп у 70 років став президентом США. Ну, так що ж? І ще хоче раз стати. Тому отут ми маємо бути напоготові. Тут маємо бути, тому що є… Зараз, наскільки я знаю, ФСБ прощупує, де є велике соціальне дно.

КФ: Пане Геннадію, ви підняли трохи тему стосовно референдуму в Росії. Як ви думаєте, ну, знаємо, що завтра (бесіда відбувалася 30 червня - Ред.), в принципі, 1 липня будемо мати якісь перші результати. І, виходячи з того, що люди там голосують і біля багажників автомобілів, і на лавках, і онлайн можуть голосувати, і навіть вже говорили про те, що дехто примудрився голосувати двічі, і онлайн і на ділянці, власне, як ви думаєте, що покажуть оці…?

ГМ: Росія – тоталітарна країна. Тому… Ще вождь всіх народів, товариш Сталін, сказав: «Головне – хто як буде рахувати». Значить, я думаю, що там вже давно пораховано, все знаходиться в сейфі голови Центральної виборчої комісії Російської Федерації. Вона другого рано оголосить ті результати, де їх в Адміністрації президента написали. Я не вірю в чудо, в яке вірити сьогодні абсолютно немає сенсу.

ММ: А з рейтингом Путіна чуда теж не буде, дива жодного не буде?

ГМ: Рейтинг він мусить десь шукати. В економіці він не найде, у нього така ж, вибачте, як і в Україні, ситуація. У фінансах теж не знайде. Нових робочих місць не створить. А щось відтяти і підняти знову собі захмарний рейтинг ще десь на років 5, я думаю, що це більш реально. Ну, дай бог, щоб я помилявся.

КФ: Дай Бог. А ми рухаємося далі і повернемося до теми, яку щойно мій колега у новинах, наш колега, розповідав про паводки на заході країни. Власне, Верховна Рада готова працювати у посиленому режимі, якщо буде необхідно, допомогти в подоланні наслідків ось цих повеней на заході України. Профільні комітети можуть внести, за необхідності, зміни до бюджету. А у п’ятницю під куполом відзвітує щодо ось цих паводків і наслідків і подолання цих наслідків прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

ММ: Тут варто нагадати, що через сильні зливи в Україні, які не припинялись з 22 червня, річки вийшли з берегів і затопили 8 областей. Найбільше постраждали західні регіони, зокрема Прикарпаття, Буковина і Закарпаття. За оперативною інформацією Держслужби з надзвичайних ситуацій, станом на ранок залишалися підтопленими 19 населених пунктів. Стихія зруйнувала 150 кілометрів автодоріг, ще пів тисячі кілометрів пошкоджені. Більше 1300 людей відселили із зони небезпеки. Уряд загалом виділив 700 мільйонів гривень на першочергові кроки з ліквідації наслідків повеней. Також зголосилися допомогти інші країни світу. І от хотілося б у вас, пане Геннадію, як очільника облдержадміністрації, запитати, а тут більше залежить від чого? Ну, ми не превентивно - зараз треба так робити. Наразі доріг немає, будинків у когось немає, жити комусь ніде. Тут більше відповідальність зараз на центральній владі чи на місцевій владі?

ГМ: Ну, в основному на центральній владі.

ММ: В основному на центральній.

ГМ: Якщо так парламент про це турбується. Ну, в крайньому випадку я знаю щодо Закарпаття, що жоден із депутатів з Верховної Ради на місця навіть і не виїжджав і не дивився на це все, хоча вибраний за даним округом.

ММ: Отакої.

ГМ: Отак. Вчора також було підтоплення локальне, позавчора було, вчора Свалявський район, позавчора був Міжгірський район і тому подібне. Бачите, сьогодні Варшава. Говорити, що на Закарпатті… Я перший раз приїхав у 1995-му році. Що б не сталося – ліс вирубали. Ну, у Варшаві ж нема лісу, звідки ж потоп? Так, є проблеми з лісом. Але, шановні, ви ж самі централізували всю лісову галузь наверху, місцеві не мають право навіть зауваження ліснику зробити, бо зразу з Києва кажуть: як так, це ж ми тут керуємо. Але ж немає такої вишки, щоб вони вилізли і дивились, що робиться. Перша проблема, яку навіть президент їхав, прем’єр їхав, не озвучив, це масове всихання смерічок, масове всихання - 13 тисяч літрів води кожна смерічка на рік забирала. Більше такої деревини, яка би так забирала вологу, немає в Карпатах. Що взамін… смерічки всихають, ну, утричі більше, ніж йдуть планові рубки деревини. Якщо ви так любите Карпати, оголосіть всі Карпати національним парком.

ММ: Заповідною зоною.

ГМ: Національним парком. І не морочте (голову- Ред.) з тими кримінальними справами, які нічим абсолютно не закінчуються… Всі сидять, мовчать і нічого не роблять для того, щоби смерічки абсолютно не всихали.

ММ: Ну, не тільки у смерічках справа?

ГМ: Це саме те, що забирало воду. Значить, не всі дерева так потребують абсолютно води.

КФ: Крім смерічок, проблеми є?

ГМ: Є. Крім того, так, вже в Карпатах дуже багато національних парків. Але не давайте держлісгоспам, які знаходяться в Карпатах... Державне замовлення йде від Кабінету міністрів України. Чомусь сьогодні влада робить так, що це самі лісоруби, лісники скільки хочуть, стільки і рубають. Абсолютно неправда. Йде чітко, будемо казати, рознарядка. Всі ж хочуть мати дерев’яні столи вдома, дерев’яні стільці, дерев’яні ліжка, дерев’яні офіси, дерев’яні будинки. Але всі хочуть, щоб дерева не рубали. Ну, такого чуда абсолютно не буває. Або дійсно зробіть єдиний національний парк Карпати і припиніть усю цю спекуляцію, або не доводьте такі плани абсолютно нереальні, які є на сьогодні. Є дуже багато й інших чинників. Але ж ніхто не хоче… От був президент у Франківській області. Що? Знятий з посади керівник державного агентства, яке підкоряється прямо Кабінету Міністрів… на місцях нікому? Водне агентство, де дамби, де річки, де все? Теж підпорядковується Києву. Раніше, у 2001-2002 це все було - структурні підрозділи обласних державних адміністрацій.

ММ: А тепер центру.

ГМ: Тільки центру.

ММ: Зрозуміло.

ГМ: І ніхто не має права… Кажемо: треба тут дамбу. Ну, це треба їхати в Державне агентство, а Державне агентство ще підпорядковується Міністерству екології, їхати до пана міністра, а чи то потрібно, а то не потрібно. Ну, це абсолютно дурниці. Якщо сьогодні дійсно не зроблять якісь висновки з цього, ну, восени буде черговий паводок.

ММ: Будемо мати те ж саме.

ГМ: Те саме. Ніяких висновків не було зроблено.

ММ: Давайте, пане Геннадію, тепер від порятунку Західної України до порятунку економіки в цілому. Тут на 5% скоротився ВВП України за перші 4 місяці 2020 року. Такі дані оприлюднило Міністерство економіки. Згідно з повідомленням відомства, ці цифри повністю відповідають прогнозу. Згідно з цим прогнозом, падіння валового внутрішнього продукту за весь 2020 рік складе 4,8%. За перші 4 місяці скорочення індексу виробництва сягнуло вже 6,7%, а падіння промисловості в цілому оцінюють майже у 8%, 7,9% відповідно. Зараз теж долучим до обговорення Станіслава Зінченка, це директор інформаційного аналітичного центру «GMK Center». Вітаємо вас, пане Станіславе.

СЗ: Вітаю вас.

ММ: В умовах  коронакризи, адаптивного карантину, нам зараз живими грошима бізнес стимулювати, економіку стимулювати, чи зменшенням податків стимулювати, чи всім у комплексі? У вас є 2 хвилини.

СЗ: Зараз всі країни світу не цураються ніяких методів. Тому що вони борються за те, щоб рівень життя їхнього населення не впав, за те, щоб їхня економіка не вмерла. Багаті країни, вони можуть собі дозволити сотні мільярдів, навіть трильйони доларів і євро інвестувати у власну промисловість для збереження робочих місць і свого експортного потенціалу. Але Україна, нажаль, не є багатою країною. Ми можемо тільки стимулювати та якось тягар зменшувати з нашої економіки, з наших підприємців, з наших промислових підприємств. Бо в першу чергу потрібно зменшити адміністративне та регуляторне втручання. Це бізнес завжди каже: криза чи не криза, карантин чи не карантин, потрібно зменшувати регуляторне втручання держави.

ММ: Зрозуміло.

СЗ: Неможливо навіть уявити, як в кризу економічну, коли ми втрачаємо вже 500, офіційно 500 тисяч робочих місць офіційних скоротилося, може вже і більше... підвищувати податки? Ніколи підвищення податків не приносить нових робочих місць.

ММ: І ніколи його не проводять, особливо в кризові періоди.

СЗ: Так.

ММ: Пане Станіславе, дякуємо вам. Станіслав Зінченко, директор інформаційного аналітичного центру «GMK Center» був з нами на прямому зв’язку. Ну, що ж, от треба робити правильні кроки, а не дурні. Рухаємось далі. Ексцентричні, інколи скандальні та провокаційні слуги народу не припиняють дивувати своїх виборців. Цього разу у центрі уваги Олександр Санченко. Він записав реп та навіть зняв кліп, в якому розповів про ініційований ним законопроєкт 3718.

КФ: «Ось цей молодіжний закон потребує молодіжної подачі» – так нардеп назвав свою творчість. І документом, власне, пропонується створити при Кабміні дорадчий орган – Національну раду з питань молоді, і надавати максимально ефективну підтримку особам до 29 років. А також створити фонд, де буде можливість виграти грант, цитую, «на добрі справи».

ММ: Це народний обранець, раптом що.

ГМ: Я хочу щиро подякувати всім виборцям, які повибирали отакі чуда у Верховну Раду. Ну, що я можу ще сказати? Вони самі ж не прийшли. Люди ж надіялися, але сказали… Хто робить реформи під час кризи? Коли стрімко падає виробництво, стрімко падає внутрішній валовий продукт, стрімко звільнюється маса робочих місць. Які тут гранти? Усі сидять «слуги народу», процентів 60 прийшли від Сороса, від «Відродження», є в Україні його представництво, всі сиділи на грантах і думають, що сьогодні… Та звідки держава може дати? Сьогодні вона на може всі ці програми профінансувати і тому подібне. Реформи. Пан Саакашвілі, прийшовши в Одеську область, сказав, що буде реформувати митницю. Ну, сьогодні це вакантна посада. Назначить його, хай він ті 5 мільярдів на місяць додатково збере. Значить, 2 мільярди збирала в місяць Одеська митниця. Після його реформ почала збирати 750 тисяч, це офіційні дані. Так а що, реформа заради реформи, чи реформа для того, щоб був результат? І припиніть з цими судовими… Кожен президент тільки приходить, зразу хоче суд «к ногтю».

ММ: Ну, традиція, мабуть.

ГМ: Це не тільки чинний президент. Це і пан Янукович, це робив і Ющенко, це робив і Кучма, це робив і Петро Олексійович. Всі хочуть мати ручні суди.

КФ: Пане Геннадію…

ГМ: Суди мають бути незалежні.

ММ: І на цьому варто ставити крапку. Суди мають бути незалежні.

КФ: Абсолютно. Дякуємо, що цю годину ви провели разом із нами.

ГМ: Дякую вам.

ММ: А ми разом з вами.

КФ: А ми будемо прощатися.

ГМ: Дякую.