"Хочемо встигнути за шість-сім місяців": Олег Уруський про завдання нового міністерства

"Є цілий комплекс питань, який вимагає негайних змін"

"Хочемо встигнути за шість-сім місяців": Олег Уруський про завдання нового міністерства

У студії програми "Україна ввечері" на телеканалі "Україна 24" - новопризначений віцепрем'єр з оборонно-промислового комплексу, міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.

Програма була в ефірі 16.07. Щоб подивитися відео програми, перейдіть в кінець інтерв'ю.

Отже, Олег Уруський у нас у студії, новообраний віцепрем'єр-міністр з питань стратегічних галузей промисловості. Ви чули закиди від представників різних фракцій?

ОУ: Так.

І як ви можете їх у нашому ефірі прокоментувати? Зокрема, почнемо з пані Устинової, яка звинувачує вас у дерибані.

ОУ: Дуже дякую. Я хотів би насамперед подякувати за можливість сьогодні бути в ефірі каналу. І перш ніж… Я розумію, що у нас плюралізм в країні, і кожен депутат має право на свою думку, безперечно. Але, коли висловлюються такі серйозні звинувачення, треба оперувати конкретними документами. Я можу сказати, що, дійсно, я працював головою наглядової ради приватного акціонерного товариства "Радар". Це був період з червня десь до кінця грудня 2014 року, і за час мого головування наглядовою радою жодних рішень не ухвалювалося стосовно відчуження будь-яких територій чи земельних ділянок заводу "Радар".

Тоді, можливо, ви на пані Устинову до суду подасте за наклеп?

ОУ: Та я не хотів би відразу починати свою діяльність з того, що втручатися, входити в судову тяжбу. Я хочу просто, щоб розуміли, я міг би сказати, що за той час, поки я був головою наглядової ради, завод "Радар" працював п'ять днів на тиждень. І завод через рік ще після того, як я пішов вже, ще мав замовлень на 200 мільйонів гривень. А коли змінилося керівництво заводу "Радар", то через два роки завод був доведений до банкрутства. На сьогодні завод працює один день на тиждень. Чомусь про це депутати не говорять.

І в цьому контексті, які у вас є, як у віцепрем'єр-міністра з питань розвитку стратегічних галузей промисловості, плани на найближчі пів року?

ОУ: Безперечно, планів є дуже багато, тому що часу на розкачку нема. Стан нашої промисловості – катастрофічний. Немає системності в просуванні вперед. Ми знаємо значні обсяги падіння у всіх практично галузях промисловості. Тому команда, яка зі мною зайде до міністерства, готова відразу включатися в роботу. І ми розуміємо, що поряд з тим, що нам доведеться вирішувати багато організаційних питань, тому що створення нового відомства займає певний час, але ми…

Скільки?

ОУ: Ми плануємо, що частина людей працюватиме над організаційними питаннями, а частина команди працюватиме відразу над тими проєктами законів, над тими пропозиціями, з якими ми будемо виходити до уряду.

Які можуть бути це проєкти законів? Які головні завдання ви окреслюєте перед собою?

ОУ: Зараз багато зроблено вже напрацювань. Зроблені напрацювання щодо внесення змін до закону про особливості управління підприємствами оборонно-промислового комплексу, зроблені напрацювання щодо внесення змін до закону про корпоратизацію підприємств оборонно-промислового комплексу. Сьогодні, ось буквально, мені здається, Верховна Рада повинна була розглядати в другому читанні вже питання, пов'язані з державним оборонним замовленням. Цілий комплекс питань, які потребують негайних змін – це і реформа самого державного концерну Укроборонпром. Я знаю, що є напрацьовані командою діючою матеріали їхнього бачення цієї реформи. Думаю, що ми їх обов'язково розглянемо, і моя позиція, що цей концерн в тому вигляді, в якому він сьогодні існує, далі не може існувати. Він має бути трансформований, реформований, і багато підприємств у концерні зараз – ті, які давно втратили будь-який зв'язок з оборонною промисловістю, вони будуть з концерну виведені і передані до Фонду майна для подальшої приватизації чи продажу. А ті підприємства, які повинні скласти основу нашого, українського оборонно-промислового комплексу, вони будуть сформовані в холдингові компанії. Сьогодні Укроборонпром говорить про кластери, я є прихильником того, щоб ми діяли в полі законодавчому, яке є в нас, в нашому Цивільному кодексі. Там питання кластеру, наскільки я пам'ятаю, відсутнє. Тому я ще в 14 році пропонував перейти до системи холдингів за напрямками. Їх може бути сім-вісім, а трансформація концерну повинна відбутися в державну холдингову компанію, яка буде керуючою холдинговою компанією, управляти цими холдингами.

Ну, власне, більш детально про реформу Укроборонпрому ми поговоримо трохи згодом. Зараз будемо рухатися до іншої теми і інших думок.

Не те що до іншої теми, скоріше до інших думок. Як ви сказали, плюралізм думок присутній, і існує така думка, що ідея створення міністерства розвитку промисловості зокрема оборонно-промислового комплексу, вона приречена на провал. У цьому, принаймні, впевнена генеральний секретар незалежного антикорупційного комітету з питань оборони Олена Тригуб. Каже, що в Україні немає значних ресурсів, щоб це забезпечити. Окрім цього, ця ініціатива може негативно вплинути на відносини з міжнародними партнерами…

Я, якщо чесно, теж не до кінця розумію, якщо чесно, для чого нам створювати окреме міністерство, яке буде опікуватися питаннями промисловості, зокрема, питаннями оборонно-промислового комплексу. І як буде опікуватись? Міністерство буде типу як керувати підприємствами оборонно-промислового комплексу, регулювати діяльність підприємств оборонно-промислового комплексу і контролювати підприємства оборонно-промислового комплексу? Для чого все це в одні руки?

ОУ: Ні. Я – категоричний противник того, щоб міністерство брало на себе ці функції, про які ви говорите. А міністерство, тобто, мова не йтиме про те, щоб безпосередньо керувати підприємствами, втручатися в їх господарську діяльність, те що робить, до речі, сьогодні державний концерн Укроборонпром. Якщо ви поспілкуєтеся з директорами наших оборонно-промислових підприємств, які входять до нашого концерну, вони багато чого можуть дуже цікавого розповісти, яким чином відбувається на сьогодні взаємодія апарату Укроборонпрому і підприємств. Я чітко розумію, і в мене є бачення функцій та завдань нового міністерства. Насамперед, це є розробка державної політики в сфері оборонно-промисловій і в сфері стратегічних галузей промисловості. Часто запитують, які галузі промисловості будуть віднесені до стратегічних.

Так.

ОУ: Я думаю, що не випадково назву міністерство має з питань стратегічних галузей промисловості, а не оборонно-промислового комплексу. Тому що, по-перше, світова практика показує, що немає ніде в цивілізованих країнах, в розвинених країнах світу, і в європейських, і в азіатських, і на американському континенті, назв центральних органів виконавчої влади, які входять до складу урядів цих країн, назви оборонно-промисловий комплекс. Інше питання, що у нас, поки наша економіка, і, зокрема, підприємства ОПК, це суттєва частка державних підприємств, тому саме на сьогодні, якщо брати нашу нормативно-правову базу, то у нас є діючий указ президента ще 2008 року, який визначає, що саме оборонно-промисловий комплекс відноситься до стратегічних галузей. Але на сьогодні це може бути так, і це нормально, тому що, я вважаю, що це абсолютно логічно, ми є воюючою країною, в нас зараз цей комплекс потребує реформ, потребує серйозних змін. Але все повинно бути не хаотично, і не самі вони себе повинні реформувати, а держава повинна, яка зацікавлена в тому, щоб вона мала український саме оборонно-промисловий комплекс. Ті завдання…

То ви опікуватиметеся підприємствами оборонного комплексу, чи проблемами промисловості в цілому?

ОУ: Ні. Я висловлював тезу, що міністерство стане рідним домом для всіх промисловців. Ми, по мірі, якщо будуть виникати питання…

Але оборонний комплекс любимо більше?

ОУ: Я б не сказав, що любимо більше. Просто завдань на сьогодні набагато більше у оборонно-промислового комплексу, і державної власності там набагато більше. Якщо ми візьмем металургію, там є свої проблеми, в хімії також є свої проблеми, в легкій промисловості, в деревообробній, в машинобудуванні також є проблеми. Тому ми готові до співпраці зі всіма нашими партнерами, а це Українська спілка підприємців і промисловців, Федерація роботодавців України, асоціації всіх цих галузей промисловості, в яких є напрацювання, я знаю ці напрацювання. Ми будемо також допомагати їх рухати вперед, тому що указ президента про цілі сталого розвитку України до 2030 року говорить саме про те, що однією з таких цілей є всеохоплююча індустріалізація та інновація.

Ну, а зараз давайте все ж таки повернемося і детальніше поговоримо про реформу Укроборонпрому. Комітет з національної безпеки зареєстрував законопроєкт, який створює умови для реорганізації Укроборонпрому. Підприємства концерну стануть державними акціонерними товариствами. Вони зможуть створювати спільні підприємства з іноземними партнерами та залучати прямі інвестиції в галузь. Планують створити шість державних холдингових компаній – авіаційної, авіаремонтної, ракетобудівної, бронетанкової груп, а також радарних та морських систем. І просто зараз можемо долучити до нашої розмови заступника генерального директора концерну Укроборонпром. Мустафа Найєм з нами на зв'язку, відеозв'язку. Вітаємо вас, пане Мустафо.

МН: Добрий вечір.

Власне. Нині в нашій студії присутній новопризначений віцепрем'єр-міністр з питань стратегічних галузей промисловості, пан Олег Уруський. І ми говоримо про реформування Укроборонпрому і про те, що ви нині зареєстрували законопроєкт, про який я щойно розповіла?

МН: Так.

Пане Мустафо, наскільки я розумію, ви не знайомі особисто з паном Уруським, і він щойно в нашому ефірі сказав, що його ідеї реформування Укроборонпрому відрізняються від тих ідей, які були раніше. А коли ви плануєте розпочати комунікацію між Укроборонпромом, між новоствореним міністерством, для того, щоб почати реформу, так би мовити, оборонно-промислового комплексу?

МН: Ну, по-перше, ми дійсно не знайомі. Я вітаю Олега Семеновича з призначенням. Я сподіваюсь, що йому вдасться все, що він задекларував. Ми дійсно ретельно вивчали всі ідеї Олега Семеновича, які він висловлював і в ефірах, і в статтях, і в своїх інтерв'ю. В багатьох речах ми співпадаємо, більше того, нас тішить те, що пан Олег є людиною, яка знається в цій галузі дуже багато років, і має досвід і інституційну пам'ять. Ми розуміємо, що в Олега Семеновича є і розуміння того, яким чином реформувати цю галузь. Оскільки і те, що ми підготували, законопроект, який ми зареєстрували в Верховній Раді, він відображає нарешті ті постанови уряду, рішення Ради національної безпеки, укази президента і стратегії, які були прийняті до нас, законопроєкт, зрештою, став таким результатом напрацювань і концерну, і Міністерства економіки, і Світлани Панаіотіді, яка була з нами весь цей час і допомагала в цьому процесі, і народних депутатів. І для нас дуже важливо, ось Олег Семенович сказав, що у нього є інша історія і інше бачення реформи Укроборонпрому, ніж те, що було раніше, і окремо зазначив про те, що є велика частка державних компаній в оборонному секторі. Проблема вся в тому, що за останні п'ять років війни саме державний сектор втратив майже 40% державного оборонного замовлення. Це сталось перш за все через те, що не було правильної регуляції і державні компанії не мали можливості залучити інвестиції, вони не мають рівних прав з приватним сектором, і втрачають щороку величезні обсяги державного оборонного замовлення. Це у воюючій, підкреслюю, країні. У мене з цього питання є, якби, не питання, а хотілось би дізнатися, тому що, я скажу відверто: в нас є побоювання, що будуть намагатися, під час створення міністерства, якимсь чином вводити ручне управління підприємствами Укроборонпрому, або інших державних секторів. Тому що є чітке розділення, за стандартами міжнародними функцій держави як регулятора і власника, і, власне, управлінням об'єктами промислового комплексу. В мене запитання: яким чином це бачить Олег Семенович, дійсно, він підтримує корпоратизацію, насамперед яка розділить і концерн, і захистить його від політичного впливу. Яким чином він бачить свою участь у цьому законопроєкті, тому що він зареєстрований, і я знаю, що дуже багато хто його підтримує, і я знаю, що Олег Семенович теж його знає. Хотілося б на початку цієї розмови з нами дізнатися бачення нового віцепрем'єр-міністра, і я сподіваюсь, що ми вже потім це проговоримо офіційно при зустрічі.

Отже, пане Уруський, ваше бачення, чи буде ручне керування, те, чого побоюється пан Найєм зокрема?

ОУ: Дякую, я щиро дякую за вітання, пане Мустафо. Я коли говорив про різні підходи, не говорив, що в мене принципово відрізняється. Але є деякі речі, які відмінні від того, що пропонує концерн Укроборонпром. Я розумію, що ми бачимо і в нас є спільний до цього знаменник, що в майбутньому ми повинні реформуватися, що в тому стані, в якому на сьогодні перебуває концерн, він існувати не може. Є нюанси, які пов'язані з наповненням цих холдингових компаній, які за напрямами. Можливо, будуть нюанси, пов'язані з кількістю цих холдингових компаній, але це більш-менш тактичні питання. Стратегічно у нас є спільне бачення і розуміння того, що трансформація має відбутися, що повинна бути корпоратизація, максимально спрощення і не доступ впливу державного з точки зору втручання в господарську діяльність підприємств. Тим більше, будь-якого ручного керування концерном.

А як швидко хочете реформувати Укроборонпром?

ОУ: Я розумію, що, по-перше, команда повинна буде оперативно ознайомитися з тим законопроєктом, який вже поданий до Верховної Ради. У мене є домовленість з депутатами Верховної Ради, комітету з питань оборони, національної безпеки і розвитку, про те, що ми спільно будемо працювати. І всі проблеми, які стоять наразі перед нашою оборонною промисловістю вирішуватимемо разом. Тому що якщо виконавча влада не розумітиме законодавчу, а законодавча – виконавчу, буде той самий хаос, про який ми говорили. І тоді ніякого сенсу у створенні міністерства не буде. Крім того, я можу сказати, що це стосується не тільки Укроборонпрому, а й Державного космічного агентства України, яке, на мій погляд, також підлягає суттєвій трансформації, а точніше – поверненню до того стану, з якого воно починалося, коли ми його створювали в 92 році, як нормальне європейське агентство. Бо будь-яке європейське агентство, космічне агентство, якщо ви візьмете, європейської країни мається на увазі, там немає підпорядкованості йому підприємств, а є чіткі функції цього космічного агентства як органу виконавчої влади, як замовника космічних проєктів, і космічних знань, і космічних послуг, але ніяк не управлінські функції підприємства. Підприємства, які входять сьогодні до складу космічного агентства, до управління його, повинні будуть також, мабуть, перейти, можливо, я не виключаю, що це буде та ж сама холдингова компанія управляюча, яка на сьогодні буде трансформуватися з державного концерну Укроборонпром.

До речі, пане Мустафо, а ви, якщо я не помиляюсь, не бачили сенсу у створенні окремого міністерства, яке б опікувалось питаннями промисловості зокрема і оборонно-промислового комплексу. Можете свою позицію роз'яснити?

МН: Насправді це не так, тому що, ну, по-перше, що значить, бачив сенс чи не бачив сенс? Є закон України, який передбачає створення центрального органу виконавчої влади, який буде реформувати, вірніше, формувати політику у сфері ОПК, і це закон. Тобто, ми можемо бути за, або не бути за. І закон передбачає, що центральним органом виконавчої влади може бути, який формує політику, це тільки міністерство. І якщо говорити вже про мене особисто і про те, які в нас зараз стосунки з державними органами, в нас дійсно були дуже плідні стосунки з Світланою Панаіотіді в Міністерстві економіки, але ми розуміємо, що заступник міністра економіки, просто за законом, за своїми повноваженнями, не може посадити за один стіл міністрів і ще всіх 16 замовників державного оборонного замовлення, всіх 300 виконавців, і всіх регуляторів, які задіяні в цій сфері. Тому це не питання того, що ми не хотіли. Навпаки, я більше скажу: я трошки забіг наперед – якщо нам дійсно вдасться зробити, що ми хочемо, і те, що вказано в усіх стратегіях, я думаю, що пан Уруський, Олег Семенович, він стане нашим найбільшим товаришем і другом, тому що саме він буде точкою нашого входу до  уряду. Бо нині, наприклад, щоб постанова, яку ми реєструємо, або яку ми хочемо провести, або зміни в регуляторній політиці, які ми хочемо внести, нам треба пройти дуже довгий шлях. Віцепрем'єр – це найбільший важіль впливу після прем'єр-міністра, тобто він зможе напряму впливати на рішення уряду. Більше того, збирати за один стіл нас, замовників, Міністерство оборони, або Міністерство внутрішніх справ, або інших. Тому в цій царині, я можу сказати, що це було б дуже правильно, якби дійсно хтось один координував всю історію. І зрештою, що стосується Світлани Паніотіді, з якою ми працювали, вона саме це й намагалась робити. Багато що вдавалося, але знову ж таки, маємо повернутися, що закон не дозволяв і повноваження не дозволяли. А що стосується того, що сказав пан Олег: мене дійсно, правда, чесно скажу, щиро, тішить, що ви знаєте, по-перше, наші ідеї. Стосовно кількості корпорацій – це дійсно, і закон не передбачає якраз кількості корпорацій. Це дійсно, ви в цьому знаєтесь набагато ліпше, ніж я, в сенсі і продукції, номенклатури, і секторів оборонно-промислового комплексу. Їх може бути більше-менше, або щодо принципів – я дуже радий, що ви підтримуєте і корпоратизацію, і невтручання в господарську діяльність підприємств. І я хотів би тоді у вас спитати ще таку річ, яка для нас дуже теж важлива, тому що так сталось, по факту, що в нас 70% доходу нашої компанії – це експорт, і експортний контроль – це одна з найбільших проблем, яка зараз є в країні, по-перше, тому що треба реформувати Службу експортного контролю, по-друге, якраз оптимізувати законодавство. Але головна проблема в іншому. Ви знаєте, що є багато підприємств у приватному секторі, ви теж працювали в приватному секторі, багато підприємств, які приписували собі виробництво тієї чи іншої техніки, вони не виробляли. Тобто, в них тільки є це зареєстроване в реєстрі. І вони намагались це експортувати, або десь взяти, або десь в гаражах хтось десь знаходив. І ми бачимо необхідність в тому, щоб все ж таки поставити крапку в тому, щоб з'ясувати, хто є виробником озброєння і військової техніки, а хто на цьому маніпулює або вкрав документацію, або виробляє десь у гаражах, або намагається продати те, що було вироблено ще за часів Радянського Союзу і присвоюючи собі нібито виробництво цієї техніки. Чи бачите ви можливість і необхідність переглянути цей реєстр, подивитися, дійсно, хто є виробником, а хто не є виробником, а є лише посередником, і хто намагається вийти на зовнішні ринки?

ОУ: Дякую. Дуже слушне запитання. І насправді, коли ми опрацьовували багато пропозицій щодо того, що підлягає першочерговому реформуванню в сфері оборонної промисловості, експортного контролю, військово-технічного співробітництва, то питання, пов'язані з експортом і наданням повноважень нашим приватним компаніям, навіть на рівні з державними компаніями дозволів на експорт своєї продукції, вони є актуальними. І я радий, що Кабінет міністрів нещодавно, дійсно, зрештою вніс зміни до двох постанов – 1228, 838 – які дозволяють тепер суттєво полегшити нашим приватникам і нашим іншим компаніям, в тому числі і державним, вихід на міжнародні ринки збуту. Я абсолютно погоджуюся з тим, що все це повинно бути внормовано і відпрацьовано на законодавчому рівні, кого ми вважаємо виробником. Тому що за хорошими словами "виробник власної продукції" дійсно є маніпуляції. Тому все це повинно бути нормативно-правовими актами обумовлено, окреслено, щоб ми раз і назавжди дійсно поставили таку крапку, щоб ми розуміли, що якщо це Радіонікс, то ми розуміємо, що виробляє Радіонікс і що він повинен мати. А якщо це якась фірма абсолютно з незрозуміло де взятими комплектуючими, і щось пан скльопує, як кажуть поляки, то це абсолютно інша річ і це недопустимо.

Дякуємо вам, пане Мустафо. Мустафа Найєм, заступник генерального директора концерну Укроборонпром був з нами на прямому відео-зв'язку. Зустрінетесь офіційно, обговорите всі ці моменти.

ОУ: Зустрінемось, обов'язково, звичайно.

Продовжуємо ефір. Пане Уруський, ну от ми щойно, в принципі, за оці майже півгодини багато пунктів з вашої роботи виокремили. І нормативні акти треба певні, які б урегулювали питання, як ви кажете, хто такий національний виробник.

ОУ: Звичайно.

І просто зустрітись, і як реформувати цей Укроборонпром. І скільки часу, до речі, треба? Я втретє уже запитаю у вас. Скільки часу ви виділяєте на реформування концерну Укроборонпром, перетворення його на шість чи сім холдингів?

ОУ: Я б хотів зробити це якнайшвидше. Це залежатиме від нашої динамічної роботи, і нашої команди…

Ну але ж дедлайн ставите?

ОУ: Якщо ми встигнемо це зробити впродовж шести-семи місяців – це буде дуже добре. Я б дуже хотів. Ми з цим запізнилися, ми ще вчора це мали зробити. Я ж говорю, що в 14 році вже були зроблені такі пропозиції. Проте правильно говорить і Мустафа, що їм, Укроборонпром, коли має генерального директора, призначеного президентом, і має функції, не властиві для господарюючого суб'єкта регуляторні – це нонсенс. А з іншого боку, без будь-якого міністерства і Кабінету міністрів ніяке просування пропозицій щодо розробки нормативно-правових актів неможливо.

Почули, шість-сім місяців, починаємо зворотній відлік. У нашій студії був віцепрем'єр-міністр з питань стратегічних галузей промисловості новопризначений Олег Уруський. Дякуємо, що долучилися до нашого ефіру.

ОУ: І вам дякую.

Джерело Україна 24 Теги