"Вже бачимо велику проблему": Максим Степанов про статистику коронавірусу та карантин

Артем
Калінін

У студії програми "Україна ввечері" на телеканалі "Україна 24" - міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

Програма була в ефірі 31.08. Щоб подивитися відео програми, перейдіть в кінець інтерв'ю.

Ми зараз знаходимося в Києві. 12 лікарня поза нашими спинами. Працюємо у виїзній студії телеканалу "Україна 24", і всі ці люди, які приходять до своїх родичів, або йдуть з лікування, чи на лікування - вони нас теж бачать. Про що ми будемо сьогодні говорити? Про здоров'я, про гроші пацієнтів і медиків, про те, як нам з вами жити 1 вересня. Бо школа починається, чи не починається?

Починається, звісно.

Але не всюди?

Не всюди. У тих регіонах, де в нас є червоний рівень небезпеки, а це 21 місто або район, тобто 21 територіальна одиниця, там навчання, в тому числі й в школах, воно не буде проводитися до того часу, поки є, відповідно, червоний рівень небезпеки.

2141 новий випадок коронавірусу в Україні, одужали у понад п'ять разів менше, померли за вчора (30 серпня - Ред.) 30 пацієнтів. Сумне лідерство за столицею – 277 нових інфікованих. …Отже, ситуація така: коли в нас було 200 хворих на день, ми почали закривати все, і в нас був жорсткий карантин. Зараз – понад 2000. І от наш шановний експерт прогнозує 5-7 тисяч навіть хворих на день. Чи будемо ми щось робити подібне, пане Максиме?

Перше: коли в нас був такий тотальний карантин на території країни, чого ми досягли? Ми реально розірвали і цей ланцюг, і збили цю передачу інфекції, першу хвилю, як то кажуть. Тобто в нас не було тієї ситуації, яка була в західноєвропейських країнах. Це по-перше. По-друге, ми змогли дійсно підготувати повністю систему, систему надання медичної допомоги хворим на COVID-19. Ви пам'ятаєте, що навіть при тій невеличкій кількості людей, у порівнянні з сьогоднішньою, у нас була дуже напружена ситуація. Напружена ситуація була і в лікарнях, тому що ми не знали, як лікувати, ми не були готові в лікарнях, у нас не вистачало апаратів штучної вентиляції легень, у нас не вистачало підведеного кисню. Зараз ситуація змінилася радикально, тому що в нас, наприклад, тих же апаратів штучної вентиляції легень на сьогодні більш ніж достатньо, ми їх збільшили в рази. В рази збільшили кількість ліжок з підведеним киснем, ми навчилися лікувати коронавірусну хворобу. Тому це навіть неможливо порівнювати. Звичайно, ми й надалі готуємо наші лікарні до більшої кількості хворих, і саме тому говоримо, що в умовах адаптивного карантину дуже важливо виконувати правила. Ми знайшли ідеальний баланс між цими карантинними заходами, обмеженнями, які вводяться залежно від епідеміологічної ситуації, і життям країни, я в цьому впевнений. Але водночас ми живемо в новій реальності, і в цій новій реальності ми повинні виконувати певні правила. І ці правила – це вже не якісь там екстрені заходи, це наша базова потреба. Базова потреба для того, щоб бути здоровими, для того, щоб зберігати життя наших українців.

То закривати щось будемо, чи ні?

Ми на сьогодні в умовах адаптивного карантину, залежно від рівня небезпеки. Якщо це помаранчевий рівень небезпеки, це такі-то обмеження, якщо червоний рівень небезпеки – це найсуворіші обмеження, коли припиняє роботу і громадський транспорт, припиняють роботу й школи, і торгово-розважальні центри, і все решта. Але ми пішли до того, щоб не зупиняти країну. Щоб було зрозуміло, чому ми саме вводимо такі кроки - залежить виключно від рівня епідеміологічної небезпеки. Тобто кількість нововиявлених хворих на 100 тисяч населення. Тому що 100 людей у місті Києві, які захворіли, і 100 людей у невеличкому якомусь районі, райцентрі – це зовсім інші цифри.

Пане Максиме, ви щойно сказали кілька фраз. По-перше, ви сказали, що апаратів штучної вентиляції легень в Україні зараз більше ніж достатньо. Все, більше нам не потрібно, точно?

Ми говоримо про те, що на сьогодні та кількість апаратів, яка передбачена в лікарнях, котрі лікують хворих на COVID, це близько 4000 апаратів, які на сьогодні знаходяться в цих лікарнях. Цієї кількості на сьогодні абсолютно достатньо. Ми збільшуємо кількість ліжок з підведеним киснем. Тобто в нас є майже 36 тисяч ліжок в країні, які відведені під лікування хворих на COVID-19, і понад 11 тисяч з них забезпечені, відповідно, централізовано киснем, або відповідним кисневим концентратором. І ми хочем ще збільшити, ми хочемо довести цю кількість до 80% загальної кількості ліжок.

І ще одна фраза, яку ви щойно сказали, що, я зараз цитую вас, "ми навчилися лікувати COVID", коронавірусну хворобу.

Звичайно. На початку березня, коли взагалі COVID прийшов, не було доказової медицини щодо процесів лікування. В Україні – по-моєму, це перший мій наказ, коли я прийшов на посаду міністра охорони здоров'я - ми затвердили протокол лікування, національний протокол лікування цієї хвороби. Бо його навіть не було. Що таке протокол лікування? Це алгоритм дії лікаря під час того, як він стикається з будь-якою хворобою. Він повинен знати - що і як, в якому дозуванні, які ліки давати, в якій послідовності й залежно від стану. Цього всього не було, ми все це зробили. Більш того, ми його постійно вдосконалюємо. Тобто залежно від світового досвіду, який є в інших країнах. Це ж не тільки в Україні, це по всьому світі.

Давайте тепер розбирати цитату нашого експерта, якого ми щойно чули, Андрія Александріна. Він каже, по-перше, неприємну річ, цинічну, але, як ви до цього ставитеся, що зараз коронавірус проведе фактично чистку, це природний відбір, він так називає це. Це означає, що – що? Що постраждають ті, хто не дотримуються правил безпеки, чи щось інше? Й інакша історія – ви казали, що українська медицина ляже, коли буде 3000 хворих на день, він каже – буде 5-7. Що буде з медициною?

По-перше, я не говорив, що українська медицина ляже, коли буде 3000 хворих. Я говорив про те, що якщо буде понад 3000 хворих на день - будемо фіксувати, виходячи з загального відсотка людей, які госпіталізуються від загальної кількості хворих. Ми вже бачимо велику проблему, і протягом певного періоду часу, ми рахуємо, близько місяця, в нас можуть виникнути серйозні проблеми в деяких регіонах. Знову ж таки, це залежить від регіонів, від госпіталізації хворих на COVID-19. Це по-перше. Друге, що він мав на увазі щодо відбору, мені це невідомо, я навіть таке не хочу коментувати, це ж про здоров'я людей.

Я хотів уточнити, пане Максиме. Річ у тім, що якщо 3000, це є якоюсь недоброю, критичною точкою. Зараз ми маємо 2,5 майже тисячі. Якісь заходи зараз проводяться для того, щоб… Я знаю, що багато лікарень у різних регіонах України не те щоб переповнені, але наближаються до того. І якщо ми бачимо, що до цієї критичної межі залишилося... я сподіваюся, що ми не дійдемо до трьох тисяч на день, але раптом якщо, ви готуєтеся до цього?

Звичайно, ми готуємося, і ми готуємося щодня. Це те, про що я вже почав говорити, що ми збільшуємо кількість ліжок, які з підведеним киснем, і отримали відповідне завдання голови обласних державних адміністрацій - саме таке завдання щодо збільшення. Вперше таке завдання ми їм поставили ще в червні місяці, але зараз, у зв'язку з різким зростанням кількості хворих, ми хочемо, щоб цей процес весь був пришвидшений. Це по-перше. По-друге, ми робимо зараз все, що стосується процесу лікування. Щоб хворого найефективніше лікували в цій лікарні, щоб він менше часу перебував на лікарняному ліжку. І це той процес, який ми робимо за допомогою наших фахівців, наших експертів, аналізуючи, як саме відбувається процес лікування. Але все це неможливо виконати без українців, без виконання тих правил, про які я кожного ранку під час брифінгу протягом вже п'яти місяців говорю. Це нова реальність, у цій новій реальності є нові правила. Це такі ж само правила, як переходити вулицю на зелене світло світлофору. Й нікому не спадає на думку оспорювати ці правила й казати: навіщо нам такі правила, ми не хочемо, і ми вважаємо, що це безпечно - перебігати вулицю в якихось заборонених місцях. Так само, щоб було безпечно, треба просто одягнути маску, треба дотримуватися дистанції, і тоді ризик інфікування суттєво знижується.

Одні з тих правил, які не можна порушити, це правила календарні. Адже 1 вересня, я так розумію, буде не для всіх. Діти з червоної епідемічної зони не підуть до школи. Так вирішили в Міністерстві охорони здоров'я. ...Пане Максиме, можна ходити до їдальні шкільної лише старшокласникам. А чому? Їх не так вже шкода, чому лише старшокласникам?

Коли ми говорили про їдальню, то в нас чітко виписано правило щодо їдальні, і ми не робили таку заборону, щоб виключно старшокласники. Ми говорили про те, що заборонений шведський стіл, це так. Ми говорили про те, і це чітко виписано в наших рекомендаціях, у правилах харчування, що діти повинні чітко розмежуватися, щоб не було пересікання цих вікових груп, щоб діти знаходилися там не більше чотирьох осіб за одним столом, щоб була дотримана дистанція, щоб всі працівники їдальні, які перебувають в їдальні, і під час приготування їжі, і під час безпосередньо вже роботи з нашими дітьми, були одягнені в захисну маску, щоб у них були рукавички на руках одягнуті. Тобто такі епідеміологічні заходи.

Якщо зараз на хвилиночку відійти від школи й подивитися на ті рекомендації, які ви даєте шкільним їдальням, і зважити на те, що ресторани й кафе працюють… Давайте чесно, в абсолютно стандартному режимі, бо навіть якщо ти в масці заходиш в кафе, то ти не можеш через маску їсти, все одно ти її знімаєш. У чому сенс насправді, якщо діти мають їсти тільки сендвічі, а ресторани і кафе працюють у реальному нормальному режимі стандартному?

Це вже вигадки щодо сендвічів, я не знаю, звідки це взяли. Ми не робили таких заборон. Якщо ви порівняєте те, що робило Міністерство охорони здоров'я, й те, що ми говоримо, які правила харчування безпосередньо в їдальні, то вони, якщо ви їх порівняєте, не відрізняються від закладів харчування. Тобто чотири людини, які знаходяться за одним столом, з дотриманням відповідної дистанції. Ми говоримо про те, щоб розмежувати вікові групи, це правда. Для того, щоб молодші класи і старші класи харчувалися в різний час. Ми сказали про те, що неможливо, щоб це був шведський стіл, і це зрозуміло, чому. Тому за кожним правилом або нормою, яку ми встановлюємо, є повністю здоровий глузд і суто збереження здоров'я.

Пройдімося: правда чи неправда, правда чи міф. Чи правда, що після кожного заняття потрібно провітрювати приміщення і діти в цьому приміщенні, класі й кімнаті не знаходяться?

Обов'язково.

Де вони тоді знаходяться в цей час?

Обов'язково треба провітрювати приміщення, протягом 10 хвилин ми пропонуємо робити таке провітрювання. Ми не робили такої заборони, що всі діти обов'язково повинні вийти з класу. Діти на перерві, вони ж все одно виходять з класу, це зрозуміла річ. Але якщо ми говоримо про провітрювання приміщення, ми ж говоримо про провітрювання приміщення не тільки у вересні, ми говоримо, що провітрювання приміщення буде і в жовтні, і в листопаді…

Сподіваємося. Мити руки, це…

Звичайно, з точки зору інших хвороб це краще буде.

Ще мене дивує, що мити руки діти мають після кожної перерви, перед кожним уроком. Правда чи неправда?

Правда. Ми це рекомендуємо, це рекомендація – мити руки. Що поганого в митті рук? Це ж навпаки.

Масове паломництво дітей до туалету, скупчення дітей тут не лякає?

Ми говоримо - у виконанні кожної рекомендації повинен бути здоровий глузд. І коли ми говоримо, що ми рекомендуємо мити руки дітям після уроку, це зрозуміло, тому що дитина перебуває в класі. Вона торкається тієї чи іншої поверхні, де теоретично може збільшуватися ризик інфікування, бо дитина потім торкається обличчя. І тому зрозуміло, що ми говоримо про миття рук. Але це не означає, що вчитель одразу після закінчення уроку бере всіх своїх 30 дітей і каже, всі заходьте в туалет, я буду дивитися, як ви будете мити руки. Не повинно ж доходити до якоїсь такої нісенітниці.

Дуже багато дописувачів у моєму Facebook запитували: зараз, коли діти підуть до школи, півтора метра на уроці, але нуль сантиметрів на перерві. Що медики кажуть, наскільки швидко буде ширитися COVID після того, як запрацює школа?

У нас є приклад. Коли ми, якщо ви пам'ятаєте, у червні місяці запустили наші дошкільні навчальні заклади, діти пішли в дитячі садочки, ми не бачили таких великих спалахів. Це по-перше. По-друге, ми також не бачили спалахів після проведення ЗНО. Це були старші класи, випускники, які провели ЗНО, вони знаходилися в одному приміщенні тривалий час. На моє переконання, саме ЗНО було повністю проведено з урахуванням всіх норм, правил, які були встановлені. Звичайно, ми розуміємо, що діти спілкуються між собою. Звичайно, ми розуміємо, що ми не можемо посадити наших дітей в клітку і казати – от ви стійте, будь ласка, спілкуйтеся. Це неможливо, і в цьому немає такої необхідності. Якщо ми говоримо, що людина приходить до школи, в неї немає ніяких проявів якоїсь там респіраторної хвороби, ми зараз кажемо про COVID… Дотримуються всі інші наші рекомендації та правила - розведення дітей, якнайменше, щоб вони, може, знаходилися на різних поверхах. Якщо є така можливість – проведення навчання на свіжому повітрі, просто неба. Що діти повинні мити руки, що вони повинні заходити різними входами. Виконання цих простих правил, і за жодним з цих правил немає будь-якої проблематики щодо його виконання.

Щойно надійшло запитання до нас в ефір: чи правда, що люди заразні лише тоді, коли у них виражені симптоми?

Звичайно, ні. Коли ми говоримо про те, коли він може інфікувати людину… Це, по-перше, симптоми. Є велика кількість людей, які мають безсимптомний перебіг хвороби, але водночас він є ризикованим з точки зору зараження іншої людини. По-друге - на початкових стадіях, кінець інкубаційного періоду й початок хвороби - він більше є небезпечним з точки зору зараження цією хворобою іншої людини.

Додамо ще трохи інформації до нашого ефіру… У нас є якісь певні потужності, які можуть виробляти вакцину, про яку ми ще в принципі не знаємо, бо її ще не існує? А якщо дійсно нам випаде нагода виробляти таку вакцину, де вона буде вироблятися і які наші потужності тут, я хочу розуміти, скільки можемо на день випускати.

Якщо ми говоримо про виробництво вакцин, ми дійсно зараз розглядаємо ці можливості. Ми поспілкувалися з нашими великими фармпідприємствами, які мають відповідні лінії з виробництва вакцин, це на декількох наших підприємствах. Щодо потужності, якби вони працювали на повну потужність, то, я думаю, це близько 30-40 мільйонів доз на рік. Тобто вони можуть вже виробляти, і це тільки, по-моєму, одне з потужних наших підприємств. Тобто потужність цієї лінії. І ми саме рухаємося в цьому напрямку, ми говоримо про те, що в нас є лінії, які сертифіковані за стандартами GMP. І ми готові зробити таку колаборацію з великими потужними компаніями світовими, з якими ми ведемо переговори зараз щодо постачання, відповідно, вакцин в Україну. Але, окрім того, ми ще повинні зрозуміти, що за 29 років нашої незалежності в Україні повністю було зруйновано виробництво тих вакцин, якими ми користуємося в своєму житті. Це і від дифтерії, і від правця, і від інших хвороб, те, що ми зараз нашим дітям робимо щеплення.

До речі, забігаючи наперед, що буде з календарем щеплень, які є, чи є всі вакцини, чи всім вистачить, чи можна робити?

Ми в повному обсязі, підкреслюю, в повному обсязі забезпечені вакцинами. І ми наголошуємо, що ми не вносили ніяких змін у календар щеплень. І ми наголошуємо і просимо наших українців, щоб вони проводили ці щеплення, особливо дітям. Тому що ми бачимо по деяких областях, якщо порівняти з минулим роком, є до мінус 27% впала, на третину, кількість людей, які потребують імунізації, які не провели щеплення. Таким своєрідним антилідером є Львівська область. Коли я востаннє був у Львівській області, ми піднімали це питання, навіть проводили нараду з цього приводу з сімейними лікарями, щоб вони максимально активізувалися, й щоб ми максимально провели ці щеплення. Ще раз хочу наголосити: в повному обсязі ми забезпечені всіма вакцинами.

Запитань надходить неймовірна кількість. З'ясуймо, чи достатньо зараз тестів безкоштовних, які мають робити людям за медичними ознаками в Україні. Так або ні?

Так, достатньо.

А тепер я вам розкажу кілька історій. По-перше, сімейні лікарі направляють зробити тест на коронавірус власним коштом, не завжди, коли є потреба. А друга історія, це коли людина викликає швидку допомогу при температурі 39,4, їй пропонують пройти терміновий тест, швиденько, за 600 гривень, Київська область. Що робити в такій ситуації?

Мені потрібні дані, дані ви можете скидати, телефонувати на гарячу лінію Міністерства охорони здоров'я, тому що це все не передбачено в державі. Якщо в тебе є відповідні ознаки коронавірусної хвороби - це підвищення температури, відповідна симптоматика горла, в тебе дере горло, в тебе може зникнути нюх - ти телефонуєш своєму сімейному лікарю. Для цього не треба, щоб у тебе була виключно 39 температура протягом п'яти днів. Ти телефонуєш своєму сімейному лікарю. Він не повинен тобі сказати – будь ласка, їдьте через все місто в якусь приватну лабораторію. Якщо він, переговоривши з вами, бачить, що у вас є відповідні симптоми коронавірусної хвороби, а це вже визначає лікар, поспілкувавшись з вами, і це робота сімейного лікаря… Я зараз звертаюся до сімейних лікарів: благаю вас, перечитайте, будь ласка, ще раз стандарт, який затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я, там все чітко розписано. Так от, після того він повинен відправити відповідну мобільну бригаду, яка є в центрі надання первинної медичної допомоги, яка приїжджає і робить відповідний тест. Це – безкоштовно. Якщо стан людини вже погіршується, якщо вона перебуває у важкому стані, тобто те, що ви говорили, 39,4, або щось там інше, тоді приїжджає швидка, екстрена медична допомога, яка повинна зробити вже тестування, або забрати хворого й відвезти його до лікарні.

Безкоштовно?

Звичайно, безкоштовно. Це все передбачено в державі. Ми передбачили 15,6 мільярда гривень у державному бюджеті саме на лікування хворих на COVID-19. Мало того, я ж так само отримую, вже ввечері, вночі, приїжджаючи додому, я переглядаю свій Facebook і контролюю ситуацію, те, що пишуть у пресі. Коли кажуть, що ми купуємо ліки самостійно при COVID-19, це неприпустимо. І ми, я вже прийняв рішення… По-перше, ми створимо зараз мобільні групи, які зроблять перевірку тих лікарень, які безпосередньо лікують хворих на COVID-19, включені до відповідного пакету й отримують кошти на лікування. По-друге, ми окремим наказом хочемо зобов’язати, щоб всі лікарні публікували ті лікарські засоби, які з протоколу лікування на COVID-19 є в них на залишках, щоб кожен міг побачити, що ці лікарські засоби є, або їх немає, для того, щоб розвінчати всі оці міфи.

Якщо людина лікується вдома, чиїм коштом вона лікується?

Тоді в неї легкий перебіг хвороби, який не передбачає госпіталізації, не передбачає специфічного лікування. Тобто ми говоримо про парацетамол або інші якісь складні ліки.

Якщо це антибіотики, уколи, гормональні препарати і аспірин, наприклад.

Все, що ви перелічили, антибіотики, уколи, гормональні препарати – це вже не вдома лікування.

Тоді я вас розчарую…

Якщо ми вже починаємо говорити про специфічну терапію... Пам'ятаєте, як у нас було, "Плаквеніл" (гідроксихлорохин), коли його почали застосовувати деякі люди просто вдома, в домашніх умовах. Це неприпустимо. Бо він має серйозні побічні ефекти, і це можливо виключно в умовах стаціонару, коли є лікар, який призначає ці лікарські засоби.

Якщо лікар призначив це лікування, людина лікується вдома, то оплачує їй хто?

В принципі, треба подивитися. Тобто призначив гормональну терапію в домашніх умовах? Хочу подивитися на цю історію хвороби і на це призначення.

Я вам розкажу поза ефіром.

Обов'язково.

А зараз давайте про лікарів. І про гроші для цих лікарів поговоримо. 25 тисяч гривень – саме таку зарплатню повинні отримувати українські лікарі. Підвищити медикам заробітну плату мають з 1 вересня цього року, повідомив міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Пане Максиме, все це вдасться зробити в рамках чинного бюджету, чи будемо залучати якісь інші кошти, чи, можливо, якийсь фонд коронавірусний?

Перше, що стосується коштів - щоб у нас все було розподілено достатньо чітко. В нас передбачено підвищення заробітної плати через механізм відповідних доплат, який почнеться з вересня місяця. Ці кошти передбачені вже в бюджеті, частина коштів іде з ковідного фонду, загальна сума 5 мільярдів 995 мільйонів гривень, яка вже передбачена і погоджена з бюджетним комітетом. І вона передбачає відповідні доплати лікарям, медичним сестрам і молодшому медичному персоналу у всіх без виключення лікарнях, які і мають контракти з НСЗУ, і не мають контракти з НСЗУ. Суми, які будуть доплачувати, я вам в абсолютних цифрах скажу, щоб не плутати цими відсотками, думаю, це важливіше. Якщо ми говоримо про лікаря, то це доплата на рівні 3560 гривень, якщо ми говоримо про середній медичний персонал, це медичні сестри або фельдшери, то це близько 2500 гривень, і десь 1250 гривень – це молодший медичний персонал. Це те, що стосується цього року, і це перший крок системного підняття заробітних плат. Тому що я неодноразово говорив, що це сором – в країні платити таку заробітну плату, яка на 30% у сфері охорони здоров'я нижча, ніж середня заробітна плата загалом по країні. І, в тому числі президент країни неодноразово заявляв, що складовою реформи повинно бути суттєве підвищення заробітної плати до рівня справедливої заробітної плати. Тепер те, що стосується, який же це повинен бути рівень справедливої заробітної плати. Я вважаю, що лікар після інтернатури повинен починати отримувати від 20 до 25 тисяч гривень. Це той старт, з якого він повинен стартувати. Виходячи з роботи, яку він виконує, виходячи з тієї відповідальності, яку він на себе бере, і там далі йдуть вже медичні сестри і всі решта, які отримують. І ми вважаємо, що це повинно бути. Тобто ми зараз у своїх пропозиціях щодо бюджету на наступний рік, з 1 січня, виходимо, плюс-мінус, з таких показників.

Обіцяли людині поставити це запитання, коли ви прийдете до нас у студію: "Я – водій невідкладної допомоги, отримую мінімальну зарплату. Аванс – 1600, оклад – 2290 гривень. Скажіть про це міністру". Я вам кажу.

Я про це знаю. Я знаю, яку заробітну плату отримують наші водії швидкої, в тому числі. Мало того, ми вже подали… У нас близько 9,5 тисяч водіїв швидкої допомоги загалом по країні. Ми вважаємо, що треба внести зміни й прирівняти водія до медичного працівника, і це треба зробити обов'язково. Ми вже подали такий проєкт постанови, який зараз погоджується з міністерствами. Дуже розраховую, що колеги нас підтримають, особливо з Міністерства фінансів, щоб вже цього року ми зробили. А наступного року, як я вже й казав, заробітна плата водія повинна бути на рівні 12 тисяч гривень. Якщо ми говоримо в цілому про фінансування екстреної медичної допомоги, то цього року воно було на рівні 6 мільярдів гривень на рік. …Всієї екстреної медичної допомоги по країні. Потім ми додали ще, починаючи з 1 липня, додатковий 1 мільярд 260 мільйонів гривень. Загалом 7 мільярдів 260 мільйонів. Те, що ми розрахували на наступний рік, це 15,9 мільярда гривень. Там ми виходили вже, який повинен бути тариф, які повинні бути індикатори якості, тому що це дуже важливо. Тому що, якщо ми сплачуємо справедливу заробітну плату, справедливу суму за надання цієї медичної допомоги, то повинні бути певні індикатори якості щодо маршрутизації пацієнтів, щодо надання цієї медичної допомоги, часу доїзду, в які лікарні везуть, і все решта. Тобто, щоб це була еталонна екстрена медична допомога. В нас є чіткий план і до 2023 року, я впевнений, що ми в змозі це зробити.

Ми бачимо, що на 70% викликів зараз швидка приїжджає невчасно, ви казали.

Трохи менше.

Ви прорахували це вже?

Так.

Пане міністре, якщо ми почали говорити про зарплати, це для всіх працівників медичної сфери ви проговорили всі оці цифри. Для тих, хто працює з коронавірусними хворими - підвищення зарплат, разова чи не разова допомога, страховки, матеріальні якісь виплати... Що буде ще найближчим часом?

У нас на сьогодні медичні працівники, які працюють з хворими на COVID-19, отримують 300% заробітної плати. Окрім того, вони при лікарняному, якщо є лікарняний, то він оплачується 100%, є підвищені, суттєво підвищені через Фонд соціального страхування, виплати у випадку професійного захворювання, тобто у випадку інвалідності - це ті речі, які є. Окрім того, те підвищення заробітної плати, ця доплата, вона буде розповсюджена на всіх без виключення лікарів, і в тому числі на лікарів та медичних працівників, які працюють з хворими на COVID-19.

Сьогодні ми дізналися, що насправді страхові компанії, до яких звертається місцева влада, не хочуть страхувати медиків від захворювання на COVID. Принаймні у Чернівцях відмовилися страхові компанії страхувати лікарів. Ми не говоримо про страхування інвалідизації, або у випадку смерті. Коли місцева влада, пам'ятаєте, ви ж сказали, що міська влада, громади мають застрахувати своїх лікарів. Що робити зі страховими? Можливо, на державному рівні з ними треба поговорити, щоб страхували? Чи ви не можете з ними нічого зробити?

Це той ринок, який не регулюється відповідними нормативними актами і, тим паче навіть теоретично, нормативними актами Міністерства охорони здоров'я. Я вважаю, що такі програми – це дуже добре, і ми тільки вітаємо такі програми, які запроваджують органи місцевого самоврядування, і я прошу, щоб їх було якомога більше. Коли і страхування, і якісь доплати, які вони роблять нашим медичним працівникам. Але питання врегулювання, тобто зобов'язати страхові компанії робити таке страхування, ви ж розумієте – це неможливо.

Можливо, варто подумати - нічого неможливого немає для людей, які хочуть щось зробити?

Я погоджуюся. Треба просто проводити перемовини з цими страховими компаніями, на цьому місцевому рівні, за яких умов вони готові це робити. Це локальний випадок. Тому треба з'ясувати, які там були умови.

А знаєте якісь приклади, де застрахували медиків в Україні?

Я знаю, що в Луганській області, наприклад, були застраховані лікарі, медичні працівники, і все нормально пройшло.

Є ще одна важлива тема: українці починають частіше звертатися до психіатрів. Торік за допомогою до фахівців звернулися близько 302 тисяч наших громадян. Це значно більше, ніж було у 2018, але, починаючи з 1 квітня, саме психіатричні лікарні отримали найбільший дефіцит фінансування. Більшість з них – на межі закриття навіть. І, за словами міністра охорони здоров'я, особливо це стосується спеціалізованих психіатричних лікарень, де лікуються хворі на хронічні психічні захворювання. Їх близько 22 тисяч. Нагадаю, другий етап медичної реформи, який стартував з 1 квітня, передбачає, що психіатричні лікарні повинні отримувати кошти за договором з Національною службою здоров'я України. Пане Максиме, то що буде надалі з психіатричними лікарнями, і чи не буде так, що, справді, якась кількість з них закриється, а якщо закриється, і це природно - що робити з пацієнтами і лікарями?

Я погоджуюся з вами, що недофінансування психіатричних лікарень, спеціалізованих психіатричних лікарень, у порівнянні з минулим роком, було надкритичним. Приблизно, в деяких дефіцит – мінус 70%. Нами було розроблено перехідне фінансування, антикризовий пакет. І буквально минулого тижня я проводив таку нараду з головними лікарями наших психіатричних лікарень, щоб вони запросили і Національну службу здоров'я, щоб вони повідомили, яка в них проблематика. Зараз вони почали вже укладати ці договори. Це перехідне фінансування до рівня минулого року в них передбачено з липня місяця. Тобто вони з липня і до кінця року отримають те, як фінансувалися з державного бюджету торік. Наступного року, ми вважаємо, що психіатричні лікарні, протитуберкульозна служба повинні фінансуватися за окремою програмою, тому що є відповідна специфічність. Дійсно, там є 22 тисячі хронічних хворих на хронічні психічні захворювання, і часто там дуже багато такої соціальної складової. І вони потребують реформування. З цим погоджуються всі керівники цієї галузі, але воно не може бути за один день.

Перепрошую, коли ви кажете "соціальна складова", пояснімо людям. Була розповідь однієї лікарки, яка пояснювала, що насправді вона не може нікуди виписати свого пацієнта з психіатричної лікарні, тому що родини у чоловіка немає, квартири у нього немає, жити немає де, і тут величезне питання відкривається. Це не тільки до, вибачте, лікарів питання, це питання і до соціальних служб. Ви з ними співпрацюєте з цього питання?

Я ж про це і кажу. Що таке 22 тисячі хворих на хронічні психічні захворювання? Це люди, дуже часто, які просто втратили будь-які соціальні зв'язки. Вони не здатні себе обслуговувати, вони не здатні жити в такому звичайному світі. І їх, справді, нема куди виписувати. Але, з точки зору медичної складової, там дуже часто не дуже багато. І тому є сенс це перетворювати на такі соціальні служби, на соціальні заклади. Але це неможливо зробити дуже швидко, маю на увазі, за місяць, просто сказати – ми вас не будемо фінансувати, робіть що завгодно з цими 22 тисячами хворих. І тому ми говоримо про те, що повинен бути окремий план фінансування, реформування всієї психіатричної служби. І робити її можливо виключно з фахівцями галузі, які там працюють, у цій галузі, і з асоціацією психіатрів, і з головними лікарями, тобто почути їх. Не можна робити реформу, просто сидячи в кабінеті й щось фантазуючи.

Є ще одна важлива тема: уряд призначив тимчасового керівника Національної служби здоров'я України. Відомство очолить колишній головний лікар мережі приватних клінік Андрій Віленський. Він в першу чергу відомий як один з найбільш популярних педіатрів у столиці, а також професійний менеджер в сфері охорони здоров'я. Віленський також має кандидатський ступінь у сфері державного управління… Й визначитися з керівником НСЗУ не могли ще з січня. Пане Максиме, що скажете про нового очільника, хто це такий, чи підтримуєте ви таке призначення і які плани в НСЗУ з новим очільником?

Я вам, може, таємницю відкрию - це призначення не могло відбутися без подання міністра охорони здоров'я. Тому це, звичайно, було моє подання щодо покладання обов'язків на Андрія Віленського. Це абсолютно нормальний процес. Щодо визначення стаціонарного керівника - мені здається, що ми б хотіли провести стаціонарний конкурс, я маю на увазі конкурс, який передбачений законом України "Про державну службу". Я хочу нагадати, що Національна служба здоров'я – це саме орган центральної виконавчої влади. А стаття закону, яка регламентує проведення цього конкурсу, на сьогодні призупинена після внесення змін щодо боротьби з COVID. І ми хочемо дочекатися скасування цієї статті, щоб ми могли провести цей конкурс. Зараз Національна служба здоров'я… буквально сьогодні ми проводили там чергові наші наради, спілкування. Працюємо зараз над фінансуванням медицини у 2021 році.

Година з міністром охорони здоров'я щойно минула. Максим Степанов. Я попрошу вашого дозволу, аби ми поза ефіром записали відповіді на ще два запитання: мене про трансплантацію цікавить, і обіцяю глядачам обов'язково викласти відповіді міністра в соціальних мережах. Й, звісно, про гроші - як нам з вами жити, що безкоштовно, а що – коштовно. Максим Степанов був гостем нашої виїзної студії.